Гравець «Галичанки» Марія Гладун: Після гри ми зрозуміли свої помилки

Воротар львівської гандбольної «Галичанки» Марія Гладун розповіла журналістам про поразку польській «Погоні-Балтиці» у півфіналі Кубку Виклику, про те, як налаштовується на ігри та декотрі інші цікаві речі. Воротар львівської гандбольної «Галичанки» Марія Гладун розповіла журналістам про поразку польській «Погоні-Балтиці» у півфіналі Кубку Виклику, про те, як налаштовується на ігри та декотрі інші цікаві речі...
– Питання перше буде банальне: чого не вистачило, щоб перемогти «Погонь»?
– Думаю, насамперед, психологічно було важко: ми розуміли, що такий шанс вийти до фіналу єврокубка випадає не щодня. Ми ж не такі досвідчені, як наші суперниці. Ми граємо малу кількість ігор, та й середній вік команди – 19 років. Хоча й рідний зал... Все ж «Погонь» – сильна і досвідчена команда, яка просто так не віддала б перемогу.
– Ти дуже добре входила у гру, виходячи з заміни. Бій на майданчику в розпалі, а ти тільки починаєш гру... Це психологічно важко?
– Так, доволі важко, особливо в такій грі, де кожен гол на вагу золота. Мені дуже важко налаштуватись, залишити страх на лаві запасних і вийти на майданчик у повній готовності.
– Якось особливо себе налаштовуєш?
– Перед матчами намагаюсь переглянути відео кращих воротарів світу. Наприклад, Нікласа Ландіна, котрий був кращим воротарем світу 2013 року.
– Як можеш підсумувати цей європейський сезон для «Галичанки»?
– Цей сезон виявився важчим, ніж минулоріч через травми Наталі Воловник і Лесі Смолінг.
– Мабуть, розбирали гру дуже прискіпливо... Що казав тренер?
– Після гри ми зрозуміли свої помилки, виявили, у чому була причина... А тренер нічого не сказав... Мовчки вийшов із залу.
– Як підсумуєш сезон (ту частину, що пройшла) для себе особисто?
– Цей сезон дав мені можливість бути більш упевненою. Я почала більше налаштовуватись на ігри, адже розуміла, наскільки важливий кожен закинутий м’яч. Особливо, якщо він влетів у твої ворота.
– Важко конкурувати з Лізою Гілязетдіновою?
– Звісно. Вона має великий досвід, вона краще знає, як змусити гравця кинути в певний кут.
– Скажи кілька слів уболівальникам...
– Дуже вдячна тим, хто нас підтримує, приходить на ігри. Для нас це дуже важливо. Адже коли заходиш в зал і бачиш ці плакати, чуєш ці гасла... Одразу відчувається піднесення! Мені дуже шкода, що ми не здобули перемогу.
– Нічого, всі перемоги ще попереду! Бажаю, аби їх було якомога більше! Дякую за розмову.
– Дякую і тобі. Всіх вітаю з Великоднем!