_pictogram.svg.png)
Сучасний вимір популярності фігурного катання в світі – це не лише заповнені трибуни під час змагань чи численна телеаудиторія. Все більше шанувальників цього виду спорту прагнуть сприймати його через власні відчуття: вони самі стають на ковзани, тренуються і, як і їхні кумири, беруть участь в турнірах. Цей рух стає все активнішим, залучаючи до своєї орбіти все більше країн. Свідчення цьому – змагання International Adult Figure Skating серед аматорів, які традиційно проводяться в Оберстдорфі (Німеччина). Цьогорічний турнір, що недавно завершився, зібрав понад 600 учасників з 12 країн світу, у тому числі з України.
Своїми враженнями від наймасштабніших міжнародних аматорських стартів серед дорослих з нашим сайтом поділилася генеральний секретар Української федерації фігурного катання на ковзанах(УФФК)Анастасія Макарова, яка працювала на змаганнях у складі суддівської бригади Міжнародної спілки ковзанярів(ISU).
-Анастасіє Олегівно, трансляція аматорських змагань на офіційному сайті ISU, їх організація свідчать про неабияку увагу, яку приділяє їм Спілка…
-Це справді так. Міжнародним змаганням дорослих аматорів в Оберстдорфі уже 15 років, вони проводяться в одиночному катанні (чоловіки та жінки), парному катанні та спортивних танцях на льоду. Декілька років тому з огляду на їх зростаючу популярність та масовість ISU включила їх до свого календаря. Більше того, в організації створено робочу групу в складі чотирьох фахівців,які займаються саме Adult Skating. Не виключено, що у недалекій перспективі ця група перетвориться в технічний комітет.
Щодо активної медійної підтримки International Adult Figure Skating, то вона цілком зрозуміла. Програму змагань розроблено так, щоб вони стали максимально видовищними. Спортсмени-аматори демонстрували свої навички на льоду в категоріях «Майстер-еліта», «Майстер», «Золото», «Срібло» та «Бронза». Зокрема, в числі елітних майстрів виступали такі «зіркові» фігуристи як 59-річний канадець Гаррі Біком та 49-річна японка Мідорі Іто. І якщо вони демонстрували доскональне володіння ковзаном, то, скажімо, учасники найпростішого, «бронзового класу», вражали не стільки технікою, скільки ентузіазмом, що також вписувалося в логіку цих унікальних стартів.
-Як вам, судді ISU, з досвідом роботи на чемпіонатах світу,Європи,Олімпійських іграх, працювалося на аматорському рівні?
-Мене вперше запросили до Оберстдорфа. Раніше, упродовж декількох років, до суддівських бригад цих змагань входила моя мама, Людмила Михайловська. Для мене це новий досвід, дуже цікавий. Скажімо, суддівство інтерпретивної (артистичної) програми, коли оцінюються лише компоненти. Якщо на звичайних змаганнях вдається показати різницю між п’ятьма компонентами десь 50 на 50, то тут ніби йде навчальний процес: у когось володіння ковзаном може й не бути, зате інтерпретація програми на один-два бала вище. Я навіть запропонувала організаторам і пропонуватиму в наступному сезоні членам технічних комітетів провести у межах змагань в Оберстдорфі один із семінарів на тему компонентів. Це було б цікавіше та пізнавальніше, ніж традиційні віртуальні заняття.
Хочу зазначити ще й таку річ. Попри те, що під час виступів учасники дотримуються правил та вимог ISU, це все ж особливі старти – з абсолютно неповторною змагальною та емоційною атмосферою, креативними ідеями. Уявіть, на лід виходять фігуристи у віці від 28 до 78 років. Вони так щиро прагнуть якнайкраще показати все, чого навчилися, що вони вміють! Мені запам’яталася італійська фігуристка похилого віку, десь за 70. Вона привезла з собою цілу армію родичів-вболівальників – дітей, внуків,правнуків, які влаштували їй з трибун та в “Kiss&Cry” зоні просто неймовірну підтримку!
-Анастасіє Олегівно,сайт УФФК уже повідомляв про українських учасників, тому оцініть, будь ласка, можливість проведення подібних змагань в Україні.
- Я переконана, що Україна могла б активно і успішно розвивати такий напрям як фігурне катання серед дорослих аматорів. Поки що у нас такі змагання відбуваються разом з дитячими, а це трохи інший формат, він не відповідає завданням ISU. На мою думку, цілком реально оперативно відреагувати на світову тенденцію і організувати спочатку всеукраїнські старти, а потім і претендувати на проведення міжнародних. Справа в тому, що наразі ISU фінансує два таких турніри – в Оберстдорфі та Лейк-Плесіді(США). Але з урахуванням того, що популярність дорослого аматорського катання зростає стрімкими темпами і з кожним роком все більше людей виявляють бажання виступати в означених змаганнях, Спілка планує пошук додаткових майданчиків для подальшої реалізації цього проекту. Гадаю, Україна могла б зайняти цю, поки що вільну нішу. А про те, що аматорське фігурне катання має неабиякі перспективи, свідчить ще й такий факт як проведення у 2020 році в м. Інсбрук (Австрія) Всесвітніх ігор у даній категорії спортсменів. Це питання наразі предметно обговорюється,більше того, вже відкрито реєстрацію. Як розповів мені один з членів робочої групи ISU, за декілька годин виявили бажання виступити на іграх понад 500 учасників! Тому було вирішено тимчасово призупинити цей процес, щоб детально розробити критерії допуску на такі глобальні змагання.
