Іван Павлов: «Я уже «парник», але про одиночне катання не забуваю»

Рішення Івана Павлова перейти у парне катання сприймається все ще як незвичне.

Рішення Івана Павлова перейти у парне катання сприймається все ще як незвичне. Попри те, що фігурист уже понад рік є представником цієї дисципліни, чимало уболівальників, яких один  з найсильніших одиночників України радував чудовими стрибками та власним стилем катанням, чекають, що «ось-ось» Павлов повернеться. Сам фігурист так не вважає – його плани, ідеї, напрацювання нині пов’язані з парним катанням.

-Іване, ви тренуєтесь наразі з новою партнеркою, Катериною Дзідзюк….

-Так,  ми катаємося в парі з середини січня і уже поставили дві програми до нового сезону. Зараз багато працюємо над ними і, якщо все складеться добре й ми будемо в хорошій формі, виступимо восени на етапах Гран прі.

-Розкажіть, будь ласка, про програми.

-Коротка програма, досить динамічна, під саундтрек з кінофільму «Король Артур». Довільна – на музику з кінофільму «Великий Гетсбі», більш лірична. Поки обидві програми в стадії відпрацювання, тобто не всі елементи повністю стабільні, але ми потроху рухаємося вперед.

-Хто є постановником?

- Коротку поставив Філіп Залевський, а над довільною ми працювали спільно з Юрієм Рудиком (фігурист,раніше виступав у парі з Юлією Лаврентьєвою-авт.), котрий дуже допомагає нам на тренуваннях. А тренером нашим є Дмитро Валентинович Шкідченко.

- Як ви знайшли Катю?

- Моя нинішня партнерка - колишня «парниця», я помітив її в Богуславі, вона каталася разом з нами. Катя мені здалася дуже працездатною, цілеспрямованою і я подумав, що ми могли б стати в пару. На цю пропозицію вона погодилася, ми спробували і все пішло добре. Мені імпонує, що Катя дуже старається і розуміє, що їй багато в чому доводиться докладати великих зусиль. Адже різниця у віці позначається (Катерині- 14 років, Івану – 20 років -  авт.) , та й досвіду в мене більше, тому їй доводиться у деяких моментах доганяти. Наприклад, стрибки – Каті треба багато працювати над технікою стрибків, стабільністю. Вона з розумінням до цього ставиться. Я стараюся їй допомагати, але вона й сама багато працює.

- Уже відчуваєте себе стовідсотковим «парником»?

-Ну,  може, ще не стовідсотковим, але я до цього рухаюся. Я не так багато часу виступаю в парному катанні, трохи більше року, але з кожним місяцем почуваюся впевненішим. Проте й одиночне катання стараюся не забувати, підтримую навички. Потрійний аксель стрибаю практично щодня, просто так, щоб не забути..

-Схоже на ностальгію…Не плануєте повернення?

-Знаєте, це уже й неможливо зробити – я пропустив цілий сезон. До того ж, я пішов у парне катання, оскільки були перспективи для України показувати результати. Це актуально і зараз, тому було б нерозумно нехтувати такою можливістю.