_pictogram.svg.png)
Вихованцю херсонської школи боксу Максиму Галінічеву всього лише 21 рік, та за плечима хлопця уже чимало нагород найвищого ґатунку - зокрема «золото» чемпіонату Європи серед молоді 2017 року, «срібло» Юнацької Олімпіади 2018-го та друге місце Чемпіонату Європи до 22 років у 2021-му... Та головне - Максим чітко знає, чого хоче і впевнено рухається до своєї головної мети. Інтерв’ю з ним у рубриці «Персона дня» - далі вашій увазі.
1. Чому бокс та із чого все починалося?
«На бокс я пішов у десять років - у секцію привів тато! Я відразу «загорівся», дуже сподобалось. На перших порах найскладнішим було привчити себе до дисципліни, жорсткого розпорядку. Але з часом я зрозумів, що без цього неможливо - це твій хліб».
2. Що вас мотивує кожного дня виходити на тренування?
«В першу чергу - це бажання забезпечити майбутнє своїм дітям, і щоб сім’я мною пишалася. Незважаючи на мій молодий вік, я вже маю свою родину. В мене є маленька донька - Василіса, якій у лютому виповниться два рочки.
Чи хотів би я, щоб вона у майбутньому теж пов’язала своє життя з боксом? Не думаю про це. Звичайно, я навчу її основним прийомам, аби вміла постояти за себе. Моє завдання як батька - показати своїй дитині різні шляхи, а вона обере той, який сама захоче».
3. Ваше життєве кредо…
«Для мене важливо у житті досягати своїх цілей, вміти себе переборювати. І залишатися при цьому людиною».
4. Чи є місце страху в боксі?
«Страх така річ, яка по-різному впливає на людей. Когось він паралізує, а когось, навпаки, робить більш розкутим. Гадаю, що страх присутній лише в твоїй голові. Якщо вміти володіти собою та своїм тілом і правильно себе налаштовувати, то будь-який страх відступить у бік».
5. Яким був ваш найважчий бій і чому?
«У фіналі Юнацької Олімпіади, яка проходила в Буенос-Аресі у 2018 році, поступився надзвичайно технічному боксеру з Узбекистана - Абдумаліку Халакову. У нинішньому році, до речі, цей хлопець виграв «срібло» дорослого Чемпіонату світу у Сербії. Що ж, сподіваюсь, у мене ще буде нагода взяти реванш у цього хлопця».
6. Ваша найважливіша поки що перемога – це…
«Друге місце Чемпіонату Європи до 22 років. Турнір проходив в Італії і запам’ятався мені хорошими конкурентними боями. У фіналі був рівний поєдинок з росіянином - судді, на жаль, віддали перемогу моєму супернику. Збираюся віддати «боржок» у 2022-му».
7. Яку мету переслідуєте в боксі?
«Найближча короткострокова мета - стати першим номером в Україні серед дорослих, виграти національну першість А якщо дивитися з більш далекою перспективою, то це, звичайно, участь та перемога на Олімпійських іграх. Про це мріє кожен спортсмен».
8. Розкажіть про свого тренера.
«Їх у мене двоє - Артем Соловйов та Дмитро Миколайович Оболєнцев. Артем Едуардович більше дає техніко-тактичну підготовку, з Дмитром Миколайовичем працюємо разом над витривалістю, фізичними навантаженнями. У нас справжня команда!»
9. Ваші побажання українцям на новорічні свята.
«Усім хочу побажати у першу чергу здоров’я! Не бійтесь мріяти і йдіть до своєї мрії. Для цього, звісно, потрібно докладати багато зусиль. Але ваша мрія цього варта!»
