_pictogram.svg.png)
На нещодавній першості Європи серед молоді, яка проходила у чорногорській Будві, спортсмен з Харкова Олександр Балабін завоював бронзову медаль. Здобути нагороду вищого гатунку українцеві завадила травма. Про знакові моменти у кар`єрі та про плани на майбутнє боксер розповів в інтерв`ю прес-службі ФБУ.
– Що відрізняє бокс від інших видів спорту?
– Бокс – для людей сильних духом та тілом.
– Як давно займаєтесь?
– Тренуюся з 2016 року. Все починалось з того, що я підійшов та подивився у вікно спортзалу, де займалися інші хлопці. І це побачив тренер. Він покликав мене та запросив на тренування. З того часу я на постійній основі займаюсь цим видом спорту.
– Що головне – талант або праця?
– Саме поєднання таланту і працьовитості приведе тебе на вершину і зробить одним з найкращих. Втім, я вважаю, що праця відіграє більш важливу роль.
– Який був переломний момент у вашій кар‘єрі? Після чого зрозуміли, що бокс – це ваше?
– Зрозумів це після першого виграного Чемпіонату України.
– Хто ваш тренер? Розкажіть, як працюється під його керівництвом.
– Мій тренер – Андрій Щетінін. Він тренує мене майже шість років та витрачає на мою підготовку велику кількість свого часу: організовує тренування, розписує дієту, їздить зі мною по всім зборам і змаганням, аби слідкувати за моїм розвитком. Під час навчання у Харкові я тренуюсь під керівництвом Сергія Данильченка та Віталія Ярового, які також допомагають мені досягти успіху.
– Наскільки важливу роль тренер відіграє у вашому житті?
– Його роль дуже важлива. Він витрачає на мене велику кількість свого часу і завжди допомагає впоратись з труднощами.
– Батьки підтримують ваше захоплення боксом?
– Звісно! Вони всіляко допомагають мені досягти своєї мети.
– У кожного спортсмена є своя мета, своя мрія…
– Моя мета – у 2022 році стати чемпіоном Європи та чемпіоном світу, а надалі – завоювати олімпійське «золото» та успішно дебютувати у професійному боксі.
– Як проходила підготовка до Чемпіонату Європи?
– Вона почалась з короткого збору у Харкові, після якого ми поїхали на міжнародний турнір до Сербії, де я зазнав поразки і зрозумів, що треба тренуватися більш наполегливо. Надалі уся команда вирушила на збір з силової та функціональної підготовки у Ворохту, де протягом двох тижнів усі працювали і підвищували свій рівень. Останнім етапом був збір з тактико-технічної підготовки у Львові. В ході постійних наполегливих тренувань я зміг покращити свою майстерність і з повною впевненістю поїхав на Євро.
– На твою думку, що тобі вдалося показати у поєдинках у Чорногорії?
– На Чемпіонаті Європи вдалося показати свою волю до перемоги, свою майстерність і здатність швидко приймати рішення.
– Який бій на ЧЄ був найважчим?
– Це бій за вихід у півфінал з представником Румунії. Суперник був добре розвинений фізично та нав‘язував мені «брудний» бій. Також мені не давала спокою травмована спина, але, переборовши біль, мені вдалося отримати перемогу одноголосним рішенням суддів.
– Які плани після Чемпіонату Європи?
– Після європейської першості я планую вилікувати свою травму і повернутися у спорт з новими силами.
