_pictogram.svg.png)
Національна збірна України з боксу знаходиться у повній бойовій готовності до головного турніру цього року під егідою AIBA – Чемпіонату світу серед чоловіків, який пройде у столиці Сербії – місті Белград.
Якими були останні дні підготовки до світового форуму, з яким настроєм українські боксери підходять до змагань та як вплине відсутність лідера – Олександра Хижняка? Про це ми розпитали головного тренера Національної збірної України серед чоловіків Леоніда Лоївського.
– Леоніде Михайловичу, наскільки команда готова до відповідальних змагань, з якими можуть порівнятися хіба що Олімпійські ігри?
– Ми виконали весь план підготовки до турніру, а ступінь готовності можуть визначити лише офіційні поєдинки. Адже, як ви розумієте, жодні спаринги не дадуть повної інформації. Перш за все, я хочу висловити вдячність усім, хто створив для нас найкращі умови для тренувань – це Міністерство молоді та спорту України, Федерація боксу України та адміністрація навчально-тренувальної бази «Конча-Заспа». Спортсмени та тренерський штаб забезпечені усім належним, ми не відчуваємо нестачі якихось компонентів для досягнення того результату, на який розраховуємо.
– Прокоментуйте кадровий склад команди, адже, як відомо, не всі найсильніші боксери нашої держави можуть допомогти збірній у Сербії.
– Звичайно, я покривив би душею, якби сказав, що відсутність Олександра Хижняка жодним чином не вплине на нашу команду. Хижняк – це лідер не тільки українського боксу, а і світового. Це «зірка», яку знають і поважають скрізь. Але як я вже казав раніше, ми з розумінням поставилися до його рішення взяти невеликий відпочинок, він його справді потребував. Впевнений, що у наступному році Олександр повернеться до нас з новими силами і буде так само грозою для всіх суперників.
– У команді немає і багаторічного капітана Миколи Буценка…
– На жаль, цей рік для нього не зовсім вдалий. Микола переніс кілька хвороб, і саме це, на мою думку, не дозволило йому показати свій рівень на Олімпійських іграх у Токіо. Насамперед, з точки зору функціональної підготовки, це був не той Буценко, до якого усі ми звикли. Як і Сашко Хижняк, він теж взяв перерву, і з наступного року, сподіваюся, поновить виступи на високому рівні. Вже у травні – Чемпіонат Європи, і там треба бути в формі.
– Скільки загалом боксерів готувалися на олімпійські базі в Кончі-Заспі?
– На завершальному зборі, який передував нашому від’зду до Сербії, працювали близько 40 спортсменів. Окрім основного складу, це і другі, і треті номери команди, адже, як всі розуміють, для якісної підготовки боксера потрібні спаринг-партнери. Роботі в парах в останні дні і тижні ми приділяли особливу увагу!
На жаль, не обійшлося без неприємних сюрпризів. Так, за день до нашого перельоту в Сербію за станом здоров’я не змогли потрапити до остаточного складу делегації Андрій Тишковець, Дмитро Замотаєв та Владислав Ветошкін. Замість них включені до офіційного списку три інших бійця – Андрій Єфимович (до 48 кг), Олександр Корнєв (до 51 кг) та Олег Чулячеєв (до 57 кг). Ситуація, звичайно, неприємна, але будемо виходити з того, що маємо на даний момент.
– На що може розраховувати ця молода команда?
– Загадувати не хочеться, але ми всі розраховуємо на те, що з Сербії приїдемо додому з медалями. Зрештою, для наших спортсменів це виняткова можливість проявити себе та довести, що на них не дарма покладаються надії. Всі розуміють, що попереду – новий олімпійський цикл, а значить – успішний виступ на світовій першості відкриває перспективи для кожного спортсмена і на участь в Олімпійських іграх. Хоча далеко забігати наперед не будемо…
– Нинішній чемпіонат світу багато в чому унікальний. Вперше для спортсменів передбачений великий призовий фонд, зокрема, переможці отримають по 100 тисяч доларів і будуть нагороджені медалями з чистого золота. Для наших хлопців це хороший стимул?
– Ажіотаж і справді великий. Міжнародна асоціація боксу робить все, щоб підвищити статус змагань і зібрати під одним дахом усіх найсильніших боксерів світу. Звичайно, фінансовий фактор ми не відкидаємо, але звання чемпіона світу з боксу – саме по собі дуже престижне. Саме воно, на мою думку, залишається головним мотивуючим фактором для кожного спортсмена…
