_pictogram.svg.png)
Головний лікар Чемпіонату України з боксу серед чоловіків у Івано-Франківську Сергій Колосовський розповів про те, як вплинуло на здоров’я боксерів зняття шоломів і як з цим борються спортивні лікарі на прикладі нещодавно минулого змагання.
— Сергію Олексійовичу, сьогодні ведеться багато розмов, щодо збільшення кількості січень на голові боксерів у зв’язку з введеннями нових правил у любительському боксі. Яке ваше бачення цієї ситуації?
— Насправді більше стало важких розсічень. Це пов’язано з тим, що збільшилась кількість доступних для удару місць на голові. Але потрібно зауважити, що хоч раніше травми були переважно легші, але якщо вже ставалося серйозне розсічення, то воно було іноді й ще важчим, ніж на цьому чемпіонаті.
Зараз причиною появи усіх відносно важких розсічень є удар головою. Моя особиста думка, що коли боксер звикне до нових правил, і якщо це спортсмен високого класу, він зможе цього удару уникнути. Ми дійсно бачимо, що хлопці, які вже пристосувалися, не роблять небезпечних рухів головою, тому в них немає таких ушкоджень.
Решта розсічень викликані ударом рукою і, як правило, є легкими. А їх причиною є порушення правил – удар відкритою рукавичкою. Тобто основними причинами травм на чемпіонаті є або небезпечний рух головою, або нехтування правилами ведення бою.
Тому можна говорити про те, що кількість розсічень залежить від класу спортсменів. Найбільше таких пошкоджень було в перший день, менше в другий, на чвертьфіналах свіжих розсічень було два, а у фіналі – тільки одне. Звісно, багато було повторних, але це пов’язано з тим, що боксери не встигали загоювати рани. Тож пряма залежність на цьому чемпіонаті добре прослідковується: чим нижчий клас спортсменів, тим більше розсічень. Та й не забувайте, що в багатьох учасників ця першість країни є першим змаганням без шоломів.
На щастя, сьогодні за допомогою сучасних технологій (склеювання, накладання Стері-Стрипів) при розсіченні в багатьох випадках не має необхідності накладати хірургічні шви на рану: пошкодження загоюються швидко й без наслідків. Якщо Ви помітили, багатьох «посічених» боксерів я допускав у ринг. І після повторних боїв (другого і навіть третього) ці розсічення не збільшувалися і майже не кровоточили. Часто боксери взагалі не потребували після бою додаткового медичного втручання.
— А як щодо того, що боксерам доводиться буквально наступного дня знову проводити поєдинки? Тобто в них фактично немає часу на загоєння.
— Такий регламент змагань. Усім хотілося б, щоб була більша перерва між боями. Звісно, травмованому боксеру краще, коли наступного дня він відпочиває.
— При серйозних, глибоких розсіченнях скільки часу потрібно, щоб рана загоїлася до такого стану, коли спортсмен міг би спокійно боксувати?
— У нас є боксери, які, отримавши достатньо глибоке розсічення, виступали і у наступні дні та перемагали. Розсічення не відкривалося до своєї первісної глибини, бо було оброблене за сучасними технологіями. Обійшлосянавіть без кровотечі, мене навіть не викликали до деяких спортсменів на ринг.
З іншого боку, є проблема локалізації розсічень. Воно може утворитися в потенційно небезпечному місці, пошкодити слізний канал, анатомічно порушити закривання й розкривання повік. В одного зі спортсменів на цьому чемпіонаті був саме такий випадок: до кінця бою він не міг самостійно підіймати повіку. І те, що після мого втручання вона знову функціонувала — чиста сила технології. Але для нього було потенційно небезпечно виступати наступного дня і він був не допущенний до продовження змагань.
— А чим зараз технології відрізняються від тих, що були раніше?
— Перш за все, це сучасні матеріали, сучасні клеї.
— Тобто розсічення фактично клеїться?
— Так, сьогодні є багато видів органічних клеїв. Використовуються також спеціальні стягуючі пов’язки (Стері-Стрип та Лейко-Стрип). Цими технологіями послуговуються також і в пластичній хірургії.
— Крім розсічень, які ще серйозні травми були на цьому чемпіонаті?
— Дійсно важких не було, за винятком пошкодження зв’язок коліна та ліктьового суглоба. Але тут причиною стали недоліковані травми. Напевне, спортсмен щось приховав для того, щоб взяти участь у цих змаганнях.
Ще раз наголошу - травмування, переважно, пов’язані або з порушення правил, або з погрішністю у техніці ведення бою. Якщо ж спортсмени будуть битися з розумом, то й розсічень через удар головою не буде. Недарма ж карають за свідомий такий удар. Спортсмени звикли, що в них є шоломи якими вони можуть зіштовхуватися. Під час чвертьфіналів, наприклад, було 40 боїв, первісних розсічень було два. Два випадки на 80 спортсменів — це менше 3 %. Тому не варто лякати тотальністю цих травм. З кожним змагальним днем кількість травмувань зменшувалася, бо у ринг виходили вже більш професійні боксери. У фіналі була тілька одна трвма – розсічення у Дениса Берінчика. Тож з часом боксери звикнуть до нової роботи і ушкоджень стане ще менше. Адже кожен боксер знає, що від голови ухилитися набагато легше, ніж від руки.
До вашої уваги також офіційна статистика травмування боксерів на цьому чемпіонаті.
Кількість учасників з усієї країни: 186
Кількість боїв: 176
Кількість нокаутів (КО): 2
Кількість ТКО-І – 8 (6 - розсічення, 1- травма зв`язок колінного суглобу, 1 - пошкодження зв`язок правого ліктьового суглобу).
Кількість не допущенних до змагань (WO): 5
Кількість захворювань : 4 (WO-1)
Кількість травм: 22
- 1 спортсмен - частковий розрив біцепса верхньої правої кінцівки (WO)
- 1 спортсмен - пошкодження зв`язок правого ліктьового суглобу (ТКО-І)
- 1 спортсмен - травма зв`язок лівого колінного суглобу (ТКО-І)
- 1 спортсмен - перфорація барабанної перетинки (WO)
- 13 спортсменів - розсічення тканин голови (ТКО-І - 6, WO - 2, склеювання і накладання Стері-Стріп - 12. З них 3-м повторно, 2-м - 3 рази).
- 5 спортсменів - забій м`яких тканин різних локалізацій
