Юрій Любарський: «Біла сорочка та чорний метелик – символи чесності та суворості»

17:25 | 31 октября 2014

Головний суддя чемпіонату України серед юнаків, який щойно завершився у м. Чернівцях, Юрій Любарський розповів про усі перепетії суддівської роботи та привідкрив двері у світ людей, які вершать долі наших спортсменів. Зазначимо, що за загальною оцінкою тренерів та глядачів чемпіонат пройшов на надзвичайно високому суддівському рівні без жодних намагань суперечити рішенню суддів. Також відмітимо, що саме у Чернівцях вперше зібралась така «молода» команда суддів і для багатьох з них ці змагання стали чи не першою серйозною сходинкою на, сподіваємось, довгому та справедливому шляху визначення кращих спортсменів.

Юрій, спершу хочу спитати про, власне, призначення головним суддею на чемпіонат України, адже, гадаю, це дещо новий досвід порівняно із регіональними змаганнями (прим. Юрій Любарський з міста Миколаєва, де він неодноразово очолював обласні турніри та змагання).

Все що повязане із боксом – це моє хоббі і мій азарт. Я отримую шалене задоволення від спорту та суддівства. Для мене бокс поєднує у собі дві речі: адреналін та чистоту і, скажу чесно, мені подобається працювати у рингу і подобається судити збоку, а бути головним суддею – це величезна відповідальність але, гадаю, хтось має брати її на себе. Мені приємне призначення головним суддею змагань, адже це, певним чином, визнання твоєї роботи та твого вкладу у спорт.  І я готовий часом жертувавати азатною складовою суддівства у рингу заради цієї відповідальності, але все ж таки хочеться зберегти в житті і задоволення, яке отримую від досвіду рефері – от чергувати сидіння біля рингу і роботу у рингу – це залюбки (прим. посміхається).

Що на Вашу думку є головним у роботі судді?

Для мене це дві складові – чесність та відчуття бою. Спершу, про найголовніше – про справедливість.

В будь-якому спорті має перемагати сильніший. І як тільки зі спорту, зокрема боксу, пропаде чесність – для мене він перестане бути цікавим. Всі можуть помилятися і кожен має право на помилку, навіть суддя, але суддя не має права бути не компетентним у своїй роботі. Так, це клопітка робота, яка вимагає постійного самовдосконалення та практики.  На мою думку, так само як тренується спортсмен – так само має готуватися і суддя. В першу  чергу говорю про теоретичну підготовку. Дуже часто змінюються правила, з`являються нові нюанси, які ми маємо знати на п`ятірочку із плюсом. По-друге – підготовка у рингу. Маєш встигати за спортсменами, бути на крок попереду. Не можна просто кілька раз на рік приїздити на змагання і думати, що на цьому робота виконана, треба жити боксом навіть якщо фактично багато хто з нас працює у не дотичних до спорту сферах, але за відсутності практики – приходь просто на спаринги у зал та набирайся досвіду.

Ну і найголовніше – суддя не має право бути не чесним. В нас навіть форма така – біла сорочка, чорний метелик, чистота та суворість. Коли я ще сам був хлопчам, то судді завжди здавались мені якимись вищими істотами, які дійсно вершать долі.

Ви почали говорити про «відчуття бою». Що мали на увазі?

Дивіться, у боксі немає двох однакових поєдинків. Кожен бій має свій ритм та характер, свого лідера, техніку і тактику. Комплекс сприйнятта цих факторів створює у судді відчуття бою. Коли суддя живе поєдинком, то можна бути впевненим, що він не зупинить спортсменів, коли не треба, не відрахує нокдаун де його нема і не допустить помилок у рингу. Комусь це дано і дається легко, комусь – ні. Це вже дуже сильно залежить від особистості людини, характеру та температменту.

Першого дня у Чернівцях ми мали аж 63 пари і бої тривали від самого ранку і мало не до ночі. Ви мужньо відсиділи всі бої, аби не пропустити жодного моменту. Коли починаєш розуміти, що дійсно втомлюєшся?

Коли підписано звіт головного судді в останній день (прим. смієтсья). От тільки зараз в мене «розрядилась батарейка» і я відчуваю певну втому – фізичну і психологічну, адже коли займаєшся улюбленою справою, то не помічаєш часу.

Звісно, під вечір такого напруженого дня по суддях вже видно втому. Ми мали перерву на церемонію відкриття змагань і навіть до цієї перерви було помітно, що команді вже треба перепочинок, але пройшла перерва, трохи відволіклись, пообідали і все знов стало на свої місця.

Приємно чути позитивні відгуки про роботу Вашої команди саме від тренерів, не залежно від результату їх спортсменаів. Як вдається знайти тонку межу між справедливістю та дружнім ставленням?

Найважче уникнути фактору товариських стосунків і дружби, адже ми всі давно знаємо одне одного: тренерів, спортсменів., функціонерів. Також кожен тренер завжди вважає, що переміг його учень. І звідси виникає наступна ситуація: якщо ти до вподоби червоному, то синій тобою не задоволений і навпаки. І мені теж надзвичайно приємно чути позитивні відгуки саме від тренерів, які апріорі не «люблять» суддю, який не віддав перемогу його хлопцю.

Якраз при визначенні кращих суддів змагань, головна суддівська колегія керується об`єктивністю кожного конкретного судді і обирає тих, хто не дивився на колір форми, відкинув дружні стосунки та симпатії. І в тому, і в тому куті боксує спортсмен, який кров`ю і потом йшов до цього рингу і доклав максимум зусиль аби перемогти.

Команду до чемпіонату України серед юнаків ви запропонували особисто. Чи залишись задоволені своїм вибором?

Склад суддівської колегії до чемпіонату був сформований мною на 90% і я мав власне бачення і характеристику кожного судді при відборі, а отже розраховував на взаєморозуміння з їх боку. І я дуже задоволений що нам вдалося його досягти. Хочу подякувати команді, з якою ми працювали і сподіваюсь ще працюватимемо. І, зрештою, ми маємо дуже позитивний результат та чесні змагання, як я гадаю.

Загалом, взяло участь дуже багато нових суддів та серед кращих суддів змагань теж здебільшого молоді хлопці, які горять боксом та кожним поєдинком.

Ті молоді хлопці, які працювали зі мною, мене приємно вразили – усі без винятку. Більшість з них тільки склали категорію, дехто ще не склав, але всі молодці. І навіть у певних моментах вони були кращими за вже досвідчених судей. І обов`язково хочу додати, що не було жодних авансів у визначенні кращих судей – всі дійсно заслужили це звання своєю старанною працею.

А ми пропонуємо Вам ознайомитись із іменами кращих суддів чемпіонату України з боксу серед юнаків 2001-2002 рр.н.:

Ляхов Юрій (Київська обл.)

Амізян Андрій (м. Львів)

Іванишин Андрій (м. Івано-Франківськ)

Василинчук Павло (м. Чернівці)

Кабанов Віктор (м. Умань)

Источник
Бокс 11:50 | 24 марта 2022 Україна здобула 10 медалей на ЧЄ з боксу U-22, а Юрія Захарєєва було визнано найкращим боксером турніру Бокс 21:50 | 23 марта 2022 Чемпіонат Європи до 22 років серед чоловіків: одне «золото», три «срібла» Бокс 12:50 | 23 марта 2022 Служителі одного пана, який рветься до влади в українському боксі, з перших днів російського вторгнення ведуть брудну, ганебну діяльність та пропаганду розколу українського боксу! Бокс 11:05 | 23 марта 2022 Ольга Шалімова: «Свою бронзову медаль, що я її отримала завдяки Богові, присвячую загиблим воїнам Збройних Сил України…» Бокс 09:20 | 23 марта 2022 Чемпіонат Європи до 22 років: склад фінальних пар на 23 березня Бокс 21:35 | 22 марта 2022 Кароліна Махно - чемпіонка Європи до 22 років Бокс 17:05 | 22 марта 2022 Андрій Мальований: «Бажаю Кароліні Махно та нашим хлопцям перемог у фінальних поєдинках» Бокс 09:50 | 22 марта 2022 Чемпіонат Європи до 22 років: склад фінальних пар на 22 березня Бокс 13:20 | 21 марта 2022 Тарас Шелестюк: «Для мене наші люди це супергерої в реальному житті» Бокс 22:20 | 20 марта 2022 Чемпіонат Європи до 22 років: результати восьмого дня змагань