_pictogram.svg.png)
Форвард Запоріжжя Іван Міхеєв поділився з клубною пресслужбою думками щодо поточного сезону, розповів про свій прогрес у команді та секрети її успіху.
– Ваню, після матчів баблу всі гравці Запоріжжя отримали кілька днів вихідних. Ти їх провів у рідному Маріуполі. Як часто їздиш додому?
– Коли у нас є хоча б півтора дні вихідних, завжди стараюся їздити. Там я відпочиваю морально і навіть не думаю про баскетбол. Але потім дуже швидко починаю за ним скучати, повертаюся до Запоріжжя і з новими силами та енергією починаю працювати. У нас щодня по два тренування, потім ігри і знову тренувальний процес. З плином часу утворюється певна рутина, тому змінювати обстановку важливо. Для мене відпочинок вдома – найкращий спосіб перезарядитися. Рідне місто в цьому дуже допомагає.
– Формат баблу поставив вас у скрутне становище, коли грати матчі треба три дні поспіль. Це вперше було в твоїй кар’єрі?
– У Вищій лізі ми грали по два матчі за два дні, але такий ритм – це вперше. Навіть двічі грати було важко. Наприкінці другого матчу ти вже відчуваєш шалену втому. Не уявляю, як наші лідери змогли витримати цей період і зіграти 30+ хвилин на такому рівні кожного дня. Це важко фізично, а ще важче витримати морально. У такі моменти ти розумієш, що треба, але тіло просто не слухається.
– Всередині колективу морально підтримували один одного?
– Коли на майданчику основна п’ятірка, а ми на лавці, то завжди намагалися підбадьорювати наших гравців. Втома накопичувалася з кожним днем все більше, ми нормально не висипалися, дехто після матчів ще й залишався на відновлювальні процедури. Значення мало навіть те, що матчі відбувалися без вболівальників. Глядач на трибунах додає драйву, сил, адреналіну. Цього дійсно не вистачало, тому ми підтримували і надихали один одного.
– Другий сезон поспіль ти виступаєш у складі БК Запоріжжя. Відчуваєш підтримку збоку тренерського штабу та власний прогрес за ці роки?
– Для розвитку тут є всі умови. У Запоріжжі прекрасний зал, у нас дійсно професіональний тренерський штаб. Умови для прогресу є, необхідне тільки бажання. Головне, не лінуватися, а працювати. Мені комфортно в клубі, цього сезону є внутрішня командна хімія, всі спілкуються один з одним, підтримують. У такому колективі приємно знаходитися, а сезон минає просто непомітно.
– На тебе психологічно не тисне той момент, що вже другий рік поспіль від тренерського штабу лунають слова на кшталт «Чекаємо, коли молоді гравці нарешті будуть допомагати основним…»?
– У минулому сезоні, можливо, психологічно це тиснуло. Коли ти серйозно налаштовуєшся на гру, чекаєш її, постійно про неї думаєш, а потім в підсумку виходиш і «перегораєш». З’являються помилки, ти зациклюєшся на них, все йде точно не за твоїм сценарієм. Зараз, коли минуло достатньо часу, щоб проаналізувати все, завдяки карантину я змінив своє ставлення до багатьох речей. Тому в плані психології набагато легше. Уже по-іншому налаштовуюся на матчі.
– Деякі матчі цього сезону ти дійсно відіграв дуже добре, діяв впевнено і результативно. Це пов’язано з правильним налаштуванням на них?
– Ми щодня працюємо на тренуваннях, до автоматизму виводимо певні речі. Вважаю, це наслідок хороших тренувань, якогось певного досвіду в Суперлізі. Поступово з’являється впевненість, але стабільності все одно не вистачає. Тренер не раз зауважував, що я можу добре зіграти в першій половині, а потім просто розчинитися на майданчику. Тому треба додавати в плані стабільності.
– Який матч у цьому сезоні тобі запам’яталася найбільше або ж був найкращим особисто для тебе?
– Гадаю, це вісім останніх матчів, що були в 2021 році. Увесь період був вдалим, не можна виділити якусь одну конкретну гру. Звісно, завжди приємно, коли ти набираєш очки, віддаєш передачу або робиш підбирання, але набагато приємніше, коли твоя команда перемагає і всі отримують позитивні емоції.
– Так у чому ж сила БК Запоріжжя цього сезону?
– Знаєте, у нас справді нереальна командна хімія. Це дійсно правда. Ми розуміємо один одного на майданчику, проводимо багато часу разом поза ним. У цьому сезоні в нас багато досвідчених гравців, дійсно високоякісні легіонери. Можливо, за бюджетом ми програємо багатьом, але за грою точно ні. Ще один важливий момент – те, що кожен знає свою роль. Ми завжди починаємо грати від захисту, ніхто не лінується, всі працюють. Якщо там буде порядок, то в нападі теж наберемо своє. Саме важка праця в захисті дає нам певну перевагу над суперниками та приносить командний успіх.
