Дмитро Шаламов: вони зробили велике діло – крок з дитячого баскетболу у дорослий

Головний тренер чемпіонів ВЮБЛ у найстаршій віковій групі, серед юнаків 2002-го року народження, Дмитро Шаламов розповів чи вдалося його команді СДЮСШОР ім. Головний тренер чемпіонів ВЮБЛ у найстаршій віковій групі, серед юнаків 2002-го року народження, Дмитро Шаламов розповів чи вдалося його команді СДЮСШОР ім. Літвака зберегти чемпіонський склад і які перспективи мають чемпіони у дорослому баскетболі? Одесити стали єдиною командою ВЮБЛ, яка виграла чемпіонський титул достроково! Але для усіх них юнацька ліга – вже перегорнута сторінка. Що далі? - Ми у цій віковій групі ніколи не пасли задніх. Починаючи з першого року участі у ВЮБЛ. Тоді ці хлопці були шестикласниками. Були третіми, першими, другими. Завжди трохи відставали від Хіміка, це був наш головний конкурент у ВЮБЛ-2002. КСЛІ-Київ-Баскет вже пізніше підтягнувся, ближче до закінчення школи. В інтернаті є гарні хлопці, і 2002-го, і 2003-го років народження. За рік до цього ми в овертаймі поступилися Хіміку. І ось виграли. Хлопці за антропометрією підібралися нівроку. Гарній рослій команді завжди потрібен час, щоб зміцніти. І у старшому віці ВЮБЛ вона почала давати результат. Це принесли свої плоди. Ми усі команди добре знали, готувалися до кожного суперника ретельно. Добре відіграли перші дві гри. Ми вперше попали на такий формат, що у фіналі змагалися чотири команди за коловим принципом. Бо зазвичай боротьбу веде вісімка за олімпійською системою – програв, вилетів. А тут – за колом. Добре зіграли перші дві гри і дострокового здобули титул.  - Як розвивається кар’єра цих хлопців зараз?- Останні кілька років наша школа не працює на баскетбольний клуб Хімік, як було багато років раніше. Ми усіх дітей зберегли. Вони усі вступили до одеських ВИШів і ми створили команду БІПА-Одеса, команду першої ліги. Усі хлопці зараз в ній грають. Ми зберегли команду. Коли команда у спортшколі у старшому віці дає непоганий результат, на її базі можна робити групу спортивного вдосконалення. І вони тоді ще два роки може перебувати на балансі СДЮСШОР. Плюс, ми зробили команду БІПА-Одеса за підтримки віце-мера міста, голови Одеської обласної федерації баскетболу Павла Вугельмана. І зараз усі хлопці продовжують тренуватися, відточують свою майстерність, дехто з них готуються до чемпіонату Європи, продовжують себе розвивати, відвідують дворазові тренування. Отже, процес триває, усі хлопці при ділі.  - А хто з них вже залучався до збірних команд?- Усі ці хлопці на олівці. Троє з них – Соловей Дмитро, Мустяцу Владислав і Лопухов Артем вже були у юніорських та кадетських збірних. Наш центровий Данило Бугорський був на перегляді в цих збірних, але на той час він ще не зміцнів фізично. Високі гравці не завжди готові у ранньому віці давати результат. Зараз він підтягнувся і я сподіваюся, уся ця четвірка може бути кандидатами до збірної U-18, яку тренує Віталій Черній. Я б дуже хотів, щоб ці хлопці туди потрапили, думаю, що вони гідні цього. Читайте:Юлія Старих: ми не здаємося і будемо боротися - У дорослому баскетболі є шанс розкритися у кожного з цих хлопців?- Абсолютно. Цей він вийшов доволі цікавим. Хлопці усі грають в різних позиціях – один центровий, один нападник, один захисник, один плеймейкер. Тому вони йдуть паралельно один до одного, нога в ногу. І кожний з цих чотирьох хлопців може. Але найцікавіше – у нас є ще хлопці, які може зараз ще через різні причини не дотягують до рівня збірних команд. Але вони мають гарну антропометрію, гарну руку, гарну голову. Ці хлопці пробиватимуться через клуб, через команду у дорослий баскетбол. А що стосується збірних – ці хлопці трохи випереджають своїх однолітків. Їм усього лише по 17 років, шанси є в усіх. - І останні стануть першими, є така біблійна мудрість. Може бути у баскетболі?- Так, один з яскравих прикладів цьому литовський хлопець 1996-го року народження. Він в 11-му класі ще грав за другу команду у Школі Сабоніса, у 20 років став MVP чемпіонату Європи U-20. Ось вам і підтвердження цієї думки. - Щоб Ви побажали Вашим підопічним-чемпіонам у 2020-му?- Побажав би їм стати на рік дорослішими, мудрішими. Бо вони зробили велике діло – великий крок з дитячого баскетболу у дорослий. А тут баскетбол кардинально відрізняється від того, що вони грали і як тренувалися раніше. Тому дай Боже їм мудрості, терпіння. Цю яму, яка в нас є між дитячим і дорослим баскетболом, подолати з найменшими проблемами зі здоров’ям і психологічними. Ну і вже працювати не як діти, а пахати, як чоловіки.  Слідкуйте за нами у Фейсбук!Слідкуйте за нами в Інстаграм!