Олександр Мунтян: юнацька євроліга вчить більше довіряти гравцям

Головний тренер СДЮСШОР-5 (Дніпро), що бере участь у EYBL (U-15) Олександр Мунтян розповів про користь для гравців і тренерів від участі в європейських змаганнях. Головний тренер СДЮСШОР-5 (Дніпро), що бере участь у EYBL (U-15) Олександр Мунтян розповів про користь для гравців і тренерів від участі в європейських змаганнях. Також Мунтян висловився щодо можливостей покращення фізичної підготовки гравців, що є ахіллесовою п’ятою кадетських збірних. - Ми отримуємо більшу кількість ігор в принципі за сезон. Ігрова практика – завжди корисна. Другий момент – рівень команд. У Європейській лізі мало відверто слабких команд. Якщо команди там грають, заявляються, то люди налаштовуються по-особливому – треба буде змагатися і практично усі команди з будь-яких країн або більш-менш пристойного рівня, або високого рівня. Відверто прохідних ігор там не буває, а саме цього нам часом бракує у чемпіонаті України. І третій момент – кожна країна, кожна школа має свій особливий почерк, свій стиль. Нові тренери. Якщо, скажімо, тут в Україні пул тренерів, що працюють з дітьми, усталений. І коли ти в цьому котлі певний час «поварився», ти вже знаєш плюс-мінус, чого очікувати від того чи іншого тренера і команди. Має місце певний момент передбачуваності. А там дуже багато команд і відповідно тренерів, з якими ти ніколи не змагався. То ж доводиться підлаштовуватися, з чистого аркуша грати. Сезон граєш і щоразу гра з новою командою, якщо у фіналі з нею не перетнешся, збір інформації не такий вже й простий і готуватися до нового стилю гри, нових сюрпризів теж дуже важливо. Як до дітей, так і тренерів. Доводиться мислити оперативно. - Під час туру дітям доводиться грати п’ять матчів протягом трьох днів. Жорсткий графік?- Грають 4 по 8 хвилин, а не по 10. Усе ж таки ігри трохи коротші. Але за рахунок цього збільшується інтенсивність. Бо часу менше, але є можливість віддати більше сил за менший проміжок часу. Ігри проходять швидко і на високих швидкостях. Це теж важливо, щоб хлопці звикали грати у високому темпі. А те, що велика кількість матчів за короткий проміжок часу – поганого у цьому нічого не бачу. Хлопці доволі швидко відновлюються. Умови завжди в усіх містах і в усіх країнах, де ми граємо, створені відмінні – автобуси, готелі, харчування, розклад матчів. - А в той день, коли ви по два матча проводите, розподіляєте сили?- До речі, цей момент мимоволі змушує тренера робити більш широку ротацію. В плані замін. Бо коли ти граєш один матч на день, можеш максимально звузити ротацію, кинути сильних гравців у бій, а хто менш сильний з хлопців, менше задіювати. Тут такий шикарний варіант малоймовірний, в плані концентрації енергії на 6-7 гравцях. Мимоволі ти маєш 10-11 гравців у кожній грі задіювати. Бо, самі розумієте, розподіл сил має бути. Люди віддадуть усі сили в першій грі, то у другій на основних гравців вже не можна буде покластися в повній мірі. Це вчить і дітей розподіляти сили, і тренера – розширювати ротацію і довіряти своїм гравцям. Читайте:Дмитро Шаламов: якість гри збірної змінилася на краще - Тренери збірних U-15, U-16 часом зізнаються, що за рівнем фізичної готовності ми поступаємося одноліткам з інших країн. Чому?- Будь-яке відставання, в тому числі і з фізичної підготовки, завжди криється у самій підготовці, даруйте за тавтологію. Я свою власну роботу аналізував, думаю, що на даному етапі ми дійсно приділяємо замало уваги якісній систематизованій фізпідготовці. Концентруємося на технічних елементах. Це теж потрібно, але упускаємо момент фізпідготовки. Скажімо, наш хлопець Віталій Кузнєцов, 2005-го року народження, він гравець збірної Ю-15 і нашого клубу (Дніпро – ред.), перебрався цього року до провідної баскетбольної академії Італії «Стелла Адзурра», я з ним підтримую контакт, бо усе ж такі цікаво, які там підходи у тренерів до роботи з дітьми. Так ось за словами хлопця у них фізпідготовка – 5-6 разів на тиждень. Кількість тренувань – 14-15 на тиждень. Тобто вони ледь не щодня по два рази працюють. А якщо один, то тоді буде гра увечері. Вони постійно перебувають у такому тренувальному режимі. І таких повноцінних вихідних практично не буває, або ж дуже мало. І з понеділка по п’ятницю обов’язково 5 тренувань з фізпідготовки. Десь перед, десь після тренування. Змінюються навантаження, напрям підготовки - чи то статичні, чи то динамічні вправи, десь з обтяжувачами. Усе може змінюватися, але суть у тому, що кожного дня існує якийсь напрям роботи у плані розвитку фізичних якостей гравця.  - В цьому напрямку можна рухатися і українським тренерам.- Треба! Що важливо, у нас майже нема у спортивних школах, державних, ставки тренера з фізпідготовки. Якщо це профільна спортивна школа, як у нас в Дніпрі, вона спеціалізується тільки на баскетболі. І ми, скажімо, взяти легкоатлета собі для того, щоб він працював тренером з фізпідготовки не можемо. Офіційно у нас нема такого права, бо держава цього не надає. Це добре коли є, як у нас, клуб Дніпро, він може дати нам таку можливість – працювати з тренером з фізпідготовки, який працює у клубі. А ті школи, які не мають такої можливості, у них ситуація з цим складніша.