_pictogram.svg.png)
Поразки у спорті завжди річ неприємна, ще гірше програти найважливішу гру турніру у день свого народження. Сьогодні – таке розчарування довелося пережити Людмилі Науменко, втім не привід відмовити у інтерв’ю.
Дивіться: Україна поступилась Великій Британії на ЄвроБаскеті-2019: відеоогляд матчу
- Чи доводилося тобі коли-небудь грати у день свого народження?
- Було пару разів, ще по молодіжці збори припадали саме на мій день народження і зустрічала свято у колективі разом з дівчатами, але щоб припадали матчі, то сьогодні – це перший досвід і одразу така важлива гра, від якої залежало усе.
- І як тобі було виходити на майданчик у цей день, про що думала?
- Думала виключно про гру. Мене звісно зранку і вітали і висловлювали свою підтримку і мені і команді, насправді це надало ще більше сил, ще більше наснаги, впевненості, що ми зможемо досягти необхідного і я дуже старалася, у якийсь момент здалося, що гра пішла.
- Так але усе ж цього було недостатньо, для того щоб врятувати ситуацію, навіть було видно що ти втомилися.
- Дійсно було фізично втомилася, мені сьогодні довелося грати 35 хвилин, але боролися ми як могли, дуже сильно налаштовувалися на захист, дуже хотіли виграти, але сил невистачило.
- Як можеш оцінити чемпіонат для себе він був корисним, враховуючи ось цей результат?
- Цей чемпіонат став для мене дуже важливим уроком. І у плані стосунків у команді, і підготовки до змагань, багато у чому. Можу зараз сказати одне напевно: без дисципліни команда не буде грати ніколи.
- Якої миті ти відчула, що поєдинок не врятувати ніяк?
- Приблизно за 3 хвилини до кінця, коли ми знову відпустили на 12 очок, у тій ситуації було надзвичайно важко. Вони влучили усі 3-очкові, ми навпаки не закинули нічого, відсоток у нас був жахливий, чи то втома, чи то ще чомусь. Тренер у роздягальні сказав нам після гри, що це певно наша карма. Дві гри поспіль ми не старалися у захисті, сьогодні було інакше, сьогодні викладалися, старалися захиститися і не влучали. Вирішити усі завдання в одній грі так не буває. Треба було викладатися так із першого матчу і викладатися на усі 100, а що буде далі те й буде далі, а так карма нас наздогнала.
- Цікаво що у цій ситуації ти відчуваєш зараз, коли усе скінчилося і саме так?
- Зараз уже немає ніяких емоцій, якесь спустошення, немає нічого. Я сподівалася, що таки ми довше будемо грати.
- У спорті таке трапляється часто, як не крути є перемоги, є і поразки, як зазвичай виходи із цього стану?
- На таких помилках вчаться, це для нас досвід, дуже сильний досвід, якщо ми професіонали, то ми маємо зрозуміти, для чого ці усі проблеми, чому вони трапилися саме із нами і саме зараз. Кожен хто захоче, то зможе зрозуміти. Я для себе висновки зробила, і на наступних іграх, наступних чемпіонатах я спробую їх уникнути, я ставлюся до цього як до уроку, прикрого, але необхідного уроку.
- А які плани на найближче майбутнє?
- Хотілося б залишитися у турецькому чемпіонаті, він дуже конкурентний, багато хороших команд, сподіваюся, що це буде один зі стамбульських клубів. Поки агент підшукує варіанти, після ЄвроБаскета має бути якась ясність. Власне грати у турецькому чемпіонаті мені сподобалося, та й умови життя теж цілком прийнятні.
- Давай на завершення ще трішки про приємне, як тебе команда привітала? І як проведеш залишок цього дня?
- Після гри на обіді сказали привітали, разом зібралися, подарували конвертик, а увечері будемо ласувати тортом,якихось святкувань не буде, нажаль, ситуація склалася не так. Уже коли повернемося додому, то наступні вихідні проведу із родиною, із друзями.
