_pictogram.svg.png)
Одним із новачків БК Запоріжжя цього сезону став син колишнього гравця НБА, а нині коментатора матчів Портленд Трейл Блейзерс – Майкл Холтон молодший. Життя Майкла – це суцільна баскетбольна подорож, черговою сторінкою якої стала Україна. Майк – людина з глибоким внутрішнім світом. "Ідеальний" – так його охарактеризував Валерій Плеханов – головний тренер запорізького клубу, який і сам дотримується максимальних поглядів на життя. Дисципліна та характер – це те, що виховали у Майкла змалечку.
Ближче знайомство з американським захисником організувала прес-служба Запоріжжя.
- Майкл, розкажи про свою сім'ю, скільки у тебе братів або сестер і чим вони займаються?
- У нашій родині троє дітей. Старша сестра - їй 30, працює у перукарні. Молодшому брату - 26 років, він агент з реклами і продаж. Мій батько грав в 80-90-х роках в НБА, а зараз працює у страховій компанії і в той же час він коментує матчі команди Портленд Трейл Блейзерс. Мати викладає у школі для дітей з особливими потребами.
-Хто був твоїм головним наставником у житті?
- Звичайно, найбільшу роль у моєму вихованні відіграв батько. Коли я був маленьким, батько працював тренером. Тому я виріс у баскетбольному залі, завжди був на тренуваннях. Я навіть почав працювати, коли ще був зовсім маленьким - був прибиральником баскетбольних майданчиків. Якщо хтось падав, я протирав підлогу, допомагав таким чином робити умови на тренуваннях більш комфортними.
- Головний тренер запорожців Валерій Плеханов охарактеризував тебе як дуже дисциплінованого спортсмена, професіонала до мозку кісток. А який ти по життю?
- У житті я теж залишаюся якщо можна так сказати – холоднокровним. Намагаюся контролювати перепади настрою, не дозволяю емоціям брати гору над собою. Мені здається найголовніше знайти такий баланс, щоб зберігати рівновагу. Без емоції теж не можна, але й перебір – це не для мене.
- Ти грав в Німеччині, а зараз знаходишся в Україні. Тобі комфортно у нас?
- Чесно кажучи, до того як я приїхав в Україну, нічого не знав про цю країну. Я був приємно здивований наскільки великою вона є, усі міста де ми грали – Київ, Одеса, Харків, Черкаси мені подобалися по-своєму. У Запоріжжі теж подобається, хоч вільного часу все ретельно роздивитися особливо і немає.
- Який у тебе розпорядок дня, коли немає тренувань?
- Коли у нас вихідний, я зранку готую собі ситний сніданок, нікуди не поспішаю. Іноді йду в кафе випити кави. Читаю книги. Розслабляюся - роблю щось таке, що не пов'язане з баскетболом. На те він і вихідний, щоб змінити обстановку.
Що стосується їжі, то я дотримуюсь дієти - більше овочів та фруктів. Але іноді я можу дозволити собі піцу або іншу не надто корисну їжу. Спорт у моєму житті на першому місці. Окрім баскетболу, я люблю кататися на велосипеді, плавати, займаюся йогою, роблю фізичні вправи вдома. Тому я впевнений у своєму здоров'ї, коли дозволяю собі зайвий шматочок піци чи щось на кшталт цього.
Читайте: Ветерани Павло Ревзін і Олександр Кольченко дебютують цього сезону у збірній туру- Ти дуже активний в соцмережах. Що цьому сприяло?
-Я розумію, що баскетбол і професійний спорт — це така подорож у житті, яка дуже різноманітна. Я проводжу час у різних країнах, знаходжуся далеко від своєї рідної домівки, моя сім'я і друзі завжди хочуть знати чим я займаюся. Наприклад, коли я був у Німеччині у минулому сезоні, мені порадили як потрібно працювати з аудиторією, як підтримувати інтерес до своєї особистості. Я це роблю не в цілях реклами, а тому що людям цікаво знати про моє життя, яке розвивається у різних куточках світу.
- Якого результату хочеш досягти цього сезону разом з командою?
- Авжеж перемоги в чемпіонаті! Наша команда дуже вдячна вболівальникам які приходять нас підтримати. Ми прагнемо перемагати в кожному матчі. Робимо гарне шоу. Йдемо на першому місці. І хотілося б бачити ще більше мешканців Запоріжжя на наших матчах. Бо саме ваша енергетика потрібна нам для подолання всіх перешкод на шляху до найвищих цілей цього сезону.
