Ілля Заєць: у Буенос-Айресі боротимемося за п’єдестал

Гравець чоловічої збірної України U-18 з баскетболу 3х3 Ілля Заєць розповів, як готується до своєї першої Олімпіади. Гравець чоловічої збірної України U-18 з баскетболу 3х3 Ілля Заєць розповів, як готується до своєї першої Олімпіади. Він разом з партнером по Київ-Баскету Олександром Сидоруком пройшов сито відбору до команди, що виступить на ІІІ Літніх Юнацьких Олімпійських Іграх. Ті розпочнуться у столиці Аргентини Буенос-Айресі 6 жовтня.  - Після того, як побачив себе у складі олімпійської збірної України 3х3, хочеться працювати ще більше і більше – бо це дуже почесно. І зрозуміло – це дуже серйозний виклик для мене.  - Як оціниш суперників по групі?- Знаю, дуже сильна команда Нової Зеландії. Вони виграли чемпіонат Океанії у цій віковій групі. Решта команд теж гідні суперники. З Андоррою хлопці грали на чемпіонаті Європи, знають їх. Інформації зараз обмаль, і команди схожі на темних конячок, але будемо робити усе, щоб подужати їх. - Багато привітань отримав після того, як став олімпійцем?- Так, багато есемесок, повідомлень, дзвінків. І тренерів моїх усі вітали, від першого і до останнього. - Якісь напутні слова від тренерів отримав?- Ось 28 вересня ми з Олександром (Сидоруком – ред.) поїдемо до нашого тренера, будемо з ним спілкуватися. - До вашого першого тренера у Вінницю?- Ні, до Андрія Станіславовича Харчинського, він нас останні три роки тренував. Майже усе, що вмію зараз – це все він навчив! - Обговорюватимете з ним якісь баскетбольні секрети?- Думаю, це буде більш душевна бесіда. Тактичні і технічні моменти обговорюємо з тренером збірної Володимиром Журжієм.  - Перехід від 5х5 до 3х3 був для тебе болісним чи ні?- Ні, я вже на початку літа практикував 3х3. Спочатку був на зборах команди U-18 десь з місяць, а потім мене викликали до лав юнацької збірної 5х5, я з ними їздив на чемпіонат Європи, там відіграв, а потім знов повернувся у розташування 3х3. Отже, якогось сильного відчуття, що це різні види спорту, у мене нема.  - Ти є гравцем Київ-Баскета, повернешся з Олімпіади, а команда вищої ліги вже розпочне без тебе сезон. Наздоженеш?- Звісно, там майже усі мої друзі, я з ними вже кілька років граю разом. Нас там 6 молодих гравців, не команда, а просто сім’я, можна навіть так сказати. Не буде проблем з вливанням у колектив. Бо нас нема вже місяць, а вони тренуються, грають спаринги. Ми пропустимо пару турів Вищої ліги, але наздоженемо.  - З Максимом Балашовим, головним тренером команди Вищої ліги вже мав розмову?- Так. Між зборами ми зустрічалися з ним і тренувалися. Його методика роботи мені добре знайома. - Ти вже отримав комплект олімпійської форми – зручний одяг?- Дуже гарна форма, думав, відверто кажучи, що буде дещо гіршою, але я глибоко помилявся. Вона перевершила усі мої сподівання.   - Тебе очікує трансконтинентальний переліт до Аргентини, що хочеш побачити у Південній Америці?- Хочу побачити, як живуть люди на іншому боці Земної кулі, по той бік екватора, який менталітет у тих людей? Як вони ставляться до інших людей? Подивитися, чим вони відрізняються від нас, але ж ви знаєте прислів’я – світ не без добрих людей? Думаю, для себе зрозумію, у чому мені треба додавати, як вдосконалюватися. Вирушаю з великим інтересом! І у плані людей, і у баскетбольному плані – яке у них бачення баскетболу. Ще особисто для мене буде випробуванням пере налаштуватися на інший часовий пояс. Він відрізняється від нашого. Отже, це ще один виклик. - Ну, так у вас буде тиждень на адаптацію, пере налаштуєтеся.- Думаю, цього часу, аби прийти в себе, вистачить. Читайте:Володимир Журжій: мета – закінчити Ігри перемогою в останньому матчі - Сам перед собою якусь мету ставиш на ці Ігри?- Мої цілі не відрізняються від цілей команди. Отже, моя мета – це мета команди. Якщо я не можу сам вразити кошик, робитиму усе, щоб влучали партнери. Якщо вони усе робитимуть для мене, влучатиму я. Не буде такого, що тягнутиму ковдру на себе. Цього не буде.  - Команда дружня?- Так, дуже згуртована. Не перший рік ми знайомі, граємо і спілкуємося.  - Для сувенірів місце у своїй валізі знайдеш?- Найважливіший сувенір – це досвід, який я там отримаю. - А хіба нема думок про медаль, чи хоча б мрії такої?- Звісно, перед собою треба ставити максимальні цілі. І потім намагатися їх досягнути. Ми не їдемо на Олімпіаду туристами, будемо боротися за місце на п’єдесталі. Не можна їхати на змагання і думати, що ти пролетиш. Так налаштовувати себе не можна. - Чим займаєтеся в останні дні перед від’їздом?- У нас третій день тривають заняття у тренажерному залі, і спаринги з командою Криптонці були корисними. Сьогодні було тренування на ноги. То ж відчував певну втому у першому спарингу. Ми програли 20:21. А потім, у другій грі ми розбігалися, виграли 21:17. І третю гру виграли 21:16.  Читайте:Чоловіча збірна України U-18 3х3 зіграла останні спаринги перед Юнацькою Олімпіадою - Сам задоволений був своїми діями?- Критично до себе ставлюся. Хотілося б, щоб не випадав у певні моменти у плані захисних дій. Бо інколи буває, що втомився дуже, коли довго нема заміни. Але нічого. Зараз ми спеціально навантажуємо себе, щоб коли вже прилетимо до Буенос-Айреса, вийти на свій пік. Тоді вже будемо готовими максимально до усіх випробувань.