Олексій Лень: була пропозиція від Торонто, тренувався з Кліпперс, але Атланта - найкраще рішення

Зірковий український центровий Олексій Лень в інтерв’ю прес-службі Федерацї баскетболу України розповів про свої виступи в НБА. 

«Коли я дивлюся назад, я не про що не жалкую. Мені треба лише вчитися на досвіді і рухатись вперед. Так, я усвідомлюю помилки, які я зробив, враховую якісь непорозуміння з командою. Так, подекуди були травми, які не дозволили мені повністю розкритися, але зараз я дивлюся тільки вперед і в Атланті у мене хороші можливості.

Зрозуміло, що кожна людина переживає і хоче для себе усього найкращого, але зараз повнісю сфокусований на цьогоденні. Я намагався ніколи не думати про те, що про мене говорять люди, а фокусуватися на завданнях, які стоять передо мною і проводити кожний день максимально продуктивно.

Думаю, в Фініксі хотіли, щоб я був їхнім центровим на майбутнє, але під час першого сезону у мене було багато травм, під час другого сезону почав розвиватися, третій рік закінчив дуже добре. На четвертий сезон я вже налаштувався, розраховуючи, що буду виходити в старті, але потім в результаті обміну команда отримала Тайсона Чендлера, а я сів на лаву запасних і мій розвиток трохи призупинився. Думаю, у цьому була моя головна проблема.

Зараз я оптимістично налаштований, у нас молода команда в Атланті, молодий тренер і думаю усе складеться, як треба.

Так, у мене були і інші цікаві пропозиції, зокрема від Торонто, адже вони точно далеко дійдуть у плей-оф, такж я їздив тренувався з Кліперс. Була розмови з багатьма командами, але коли в кінці на мене вийшла Атланта, я порахував, що це найкраща можливість для мене грати. Це було найкраще рішення для моєї кар’єри.

У мене була хороша зустріч із тренером, він чітко пояснив мені мою роль, розповів, чого від мене очікує. Він хоче, щоб я швидко переходив із захисту в атаку, грав уважно на пік-н-ролах у захисті, продовжував розвивати свою гру в атаці на пік-н-ролах і починав більше кидати триочкові. Тож майже все літо я провів, працюючи над своїм кидком і зараз я себе комфортно почуваю, кидаючи з дальної відстані.

У порівнянні з Фініксом, Атланта дуже легко мене відпустила до збірної і доречі генеральний менеджер команди 10 вересня приїде до Києва, він хоче більше провести часу зі мною, познайомитись. І, здається, на гру з Іспанією він також прийде. 

Щодо Михайлюка, то, гадаю, у нього усе вийде, адже його гра на 100% підходить для НБА. Він хороший шутер, на якого чекає світле майбутнє в лізі і він стане одним з найкращих захисників».