Головний тренер дівочої команди Харкова (2003 р.н.) Елеонора Чек, яка до того ж очолює жіночу збірну України U-18, розповіла, коли її дівчата гратимуть у дорослий баскетбол. 10 квітня підопічні Елеонори Чек вибороли бронзу чемпіонату ВЮБЛ, обігравши у матчі за третє місце Полтаву 59:40. До цього у півфіналі харків’янки поступилися майбутнім срібним призеркам – команді "Рівненщина" 45:50.
- Після півфінального матчу з командою "Рівненщина" дівчата мої мали зробити висновки. Ми вели півматчу і на мій погляд їм не вистачило характеру. Ми програли п’ять очок. Але це була гідна гра, я б навіть сказала, гра гідна фіналу.
- Ну а матч за третє місце ви вже провели на одному диханні?
- Я хочу сказати, що команда Полтави – цікава команда. З нею не можна розслаблятися, хоча Київ її у півфіналі обіграв доволі просто. У матчі з нами полтавчанки "кусалися". Моїм дівчатам потрібно було докласти максимум зусиль і використати усі свої знання з тактики, застосувати техніку, щоб обіграти цю команду. Просто, можливо, ми переважаємо їх у зрості, тому ми виграли у полтавчанок. У нас є перспективні центрові. У цьому була наша фішка.
- Що потрібно, щоб наступного року стати чемпіонками. Ви ж цією командою переходите до іншої вікової категорії ВЮБЛ?
- Для нашої команди – додати у техніці і фізиці. Ми поступаємося і ДЮСШ-3, і Рівному по грі, а це насамперед техніка і фізика. У моєї команди є мізки, ми граємо тактично, у цікавий баскетбол, але фізику і техніку треба підтягнути.
- Усі дівчата залишаються у команді, тут нема переходів, як у дорослих, чи батьки часом забирають?
- Їм до дорослого баскетболу ще далеко, вони тільки у сьомому класі. Це ще дитячий баскетбол. І ми граємо по дитячих правилах. Без пікенролів. Тільки на ривках. А розмова про те, що хтось кудись поїде, в усякому разі у нашій команді не стоїть.
- Тобто комбінації, схожі на дорослий баскетбол, гратимете у майбутньому?
- З наступного року. Моя команда вже знайома з тактичним баскетболом. Ми його сповідуємо, аби компенсувати певну відсутність фізичної потужності і техніки. І нам нічого не залишається, щоб когось десь заплутати, нашаманити. На цьому ми і граємо. І певним чином нам це вдається.