_pictogram.svg.png)
Федерація баскетболу України має на меті створити регіональну мережу шкільних ліг. Як це має виглядати – продемонстрував Харків. Там відбувся фінал Шкільної ліги – його організувала Федерація баскетболу Харківської області і баскетбольного клубу Політехнік. Ідейним натхненником проекту є віце-президент Харківської обласної федерації і головний тренер БК Політехнік Валентин Кулібаба.
- Цей проект нам вдалося організувати за підтримки Харківської обласної ради і. Що важливо, меценатів. Вони не лише призовий фонд створили, деяким командам форму придбали. Вони оплатили суддівство, купили Кубки і медалі, профінансували усе, що було пов`язано з проведенням цих змагань, починаючи з листопада і по сьогоднішній день. Спочатку ми провели першість по районах міста, а у Харкові 9 районів. Ми нагороджували медалями перші шість команд і Кубками. За перші три місця – солідними такими, за 4-5-6 місця – пластмасові медалі, але з емблемою ліги. Звичайно це пам`ять і діти були у захваті. У кращому випадку на першості району раніше давали одну грамоту на всіх, проводили ці змагання протягом двох днів і бігом-бігом, зібралися і за два дні провели, можете собі уявити, що то були за змагання? А тут було усе солідно, серйозно. Грали одну гру на день, як належить. Починаючи з середини листопада і по середину березня. Тобто, першість району відбулася, нагородили три команди Кубками і медалями, і ще за 4-5-6 місця, а ще тортами, цукерками. У деяких командах з`явилося таке явище – дівчата утворювали групи підтримки, аби супроводжувати виступи своїх однокласників танцями. Зізнаюся, спочатку вчителі фізкультури були проти, бо вони не розуміли нашої мети, бажання. Але протягом змагань у них вогник бажання розпалювався дедалі потужніше. У фінальній частині змагалися вже чемпіони кожного району. Зауважу – не збірна району, а школи-чемпіони. У Донецьку, пам`ятаю, збірні районів проводили змагання, але ми вважаємо, що це не зовсім правильний підхід. Нехай вони роблять, як вважають за потрібне, не хочу критикувати цю схему, але вважаю, що якщо це Шкільна Ліга – у фіналі має грати Школа. Ось і грали переможці від кожного району. У нас у планах на наступний рік – створити у межах проекту ще й дівочу лігу і ввести до нього ще й харківські райони. Це вже буде обласна ліга. Вона зветься Харківська Шкільна Баскетбольна Ліга і ми хочемо вийти за межі Харкова. У Харківському районі близько 60 шкіл, і вони виявляють стійке бажання грати у нашій Лізі. Цього року у ній взяли участь 148 команд – це півтори тисячі учасників.
- На шкільному рівні простіше організувати змагання, бо кожна школа має спортзал, так?
- Майже так. У 85-90% шкіл є спортзали. Ну, є старі школи з післявоєнних часів, зал маленький – тільки 18 на 9м. Там тільки волейбольний майданчик вміщується. Зрозуміло, у таких залах ми не проводили, а якщо зали стандартні, 24 на 12м, це чудове місце для баскетболу.
- А фінальна стадія де відбулася?
- Півфінали і фінал провели у Політехнічному Універститеті. Там, де ми (БК Політехнік – ред.) граємо Чемпіонат. У фінальній стадії змагалися 9 шкіл – кожна з них перемогла у своєму районі.
- Після того, як можновладці або їхні представники побачили, що очі у дітей горять, вирішили підтримати Шкільну Лігу, так?
- Розпочали ми з нуля. Домовилися з хлопцями діяти, як кажуть, на громадських засадах більше. Бажання давно у нас було, зробити щось подібне на шкільному рівні, тим більше, що у нас є хлопці, які тренують дітвору. Більшість з них, хіба що молоді, які тільки прийшли, вони ще не тренують.
- Це хлопці, які грають у вас у Політехніку?
- Саме так, ті, хто грає. Рачняк, Михайлов...
- Хто ще?
- Їх можна усіх перерахувати.
- Тому у вас і були такі чудові передумови для втілення проекту у життя.
- Були однодумці, які допомогли дуже усе це організувати. Мої хлопці поїхали по школах, по районах, провели наради окремо у кожному районі з методистами, які відповідають за спорт у районах, поспілкувалися, вони нас підтримали, вчителі попервах трохи опиралися, але потім усе пішло-поїхало. Важливо, що благодійний фонд "Радуга" виявив бажання підтримати команди, хоча б витрати на дорогу компенсувати. Щоб проїхати по городу, треба викласти гривень 25 в один бік, а на тиждень по 2-3 рази іздити, на місяць вже назбирується така сума відчутна. Отім з`явився один, другий міські депутати. Потім Денисенко Анатолій Петрович, той, хто підтримував раніше нашу команду "Авантаж", він зараз народний депутат, вирішив виділити ресурс на суддівство, на Кубки, на грамоти, на медалі. Міська Рада купила медалі за 4-5-6 місця, зробила Кубки незвичного дизайну. На Кубку була зображена карта Харкова і на кожному з них був виділений той район, де відбувалися змагання. І у кожному районі проявилися міські депутати, які відповідають за свій округ, я до них звертався, і зі 100 – 80% пішли назустріч безвідмовно. Більше того, зараз виникла думка – зробити перехідний Кубок. Метр заввишки, в опорній частині – дев`ятикутник з назвою районів і чемпіонів районів кожного року. А на Кубку буде чемпіон міста і у вересні-жовтні плануємо зробити презентацію цього Кубка і розпочнемо новий сезон. І до речі, хочемо ще зробити шкільну лігу з баскетболу 3на3. Тому що бажання є. Я був здивований – не конкретно народні депутати, вони ж зрозуміло, зайняті своїми великими справами, а їх помічники дуже оперативно зорієнтувалися і підключилися до нашого проекту. З`явилася і певна конкуренція. Один запропонував, щоб Кубок назвали на честь його фірми. Ми відмовилися від цієї ідеї, я зараз не хочу називати конкретно людину, щоб нікого не ображати. Домовилися, що будуть підтримувати у кожному районі, бо коли будемо піарити одну людину, тоді решта відмовиться. Ця людина погодилася і активно продовжила підтримувати цю ідею. Багато зараз думок та ідей виникають, і ті, хто ними перейнявся, кажуть – будь-яка ваша примха. Ми підтримуємо.
- Не в останню чергу це напевно, завдяки вашій контактності?
- Можливо усе разом. І баскетбол, і контактність. І Слава Богу, у команді зібралися гарні хлопці, які підтримують мене.
- Тож, тепер депутати відмовилися назвати Кубок своїми прізвищами і тепер він називатиметься..?
- Харківська шкільна баскетбольна ліга. І буде перехідний Кубок. Вони навіть не сперечалися у цьому плані. Ви самі розумієте – віддати одному, сьогодні він є, а завтра нема. Доведеться усе змінювати. Але я скажу – вони дуже здорово пішли на контакт. У нас, скажімо, є торгівельний центр "Барабашово". Олександр Фельдман бажає зустрітися і обговорити можливості розвитку Шкільної баскетбольної ліги.
- Тож до вас надходять сигнали звідти.
- Я теж шукаю доріжки до них, і вони теж шукають шляхи, то ж пішов такий обопільний процес. Подивимося, як воно далі буде. Планку ми, відверто кажучи, підняли високо. Тепер треба утримати такий рівень і масовість.
- Якого віку команди виступали у цьому розіграші Шкільної ліги?
- Цього року зібрали 9-11 класи. А наступного року плануємо підключити 6-8 класи. Ці вже випускники і вони ж майбутні студенти. Ось хлопці мені казали – ми прощаємося зі шкільною лігою, але з вами не прощаємося, у студенській лізі збираємося грати.
- Вони усі потенційні студенти і продовжать свій шлях у баскетболі?
- Нехай це любительський рівень, але серед любителів набагато більше займаютьсмя баскетболом людей. Бо їх більше, ніж професіоналів, вірно? Вони хочуть і бажають, і забороняти їм неможна, навпаки, підтримувати їхні бажання. Бо це майбутні наші любителі баскетболу. Як я кажу цим хлопцям: пройде час, ви зайдете у будь-який магазин, у будь-який офіс. а там зустрінете людину, у якій висітеме медаль шкільної баскетбольної ліги. І ви одразу ж знайдете з ним спільну мову, і будь-які питання з того моменту просуватимуться максимально швидко. Бо ж кожний згадає ці змагання. Ну коли ще у житті у них були такі ж змагання? Ось зараз хлопці змонтують відео, ви самі побачите!
