Про що мріють 8 березня дівчата-баскетболістки, що вчаться у випускному класі? Про кохання, звичайно ж! А про перспективи у цей день подумає їхній наставник. Тренер київського спортивного ліцею-інтернату Євген Філозоф тренує дівочі баскетбольні команди і зізнається, що йому важко своїм дівчатам малювати райдужні перспективи, навіть найталановитішим.
- Дітей зараз на баскетбол мало дають. Танці, англійська мова – це так. І у ранньому віці, таке становище, що навіть до столиці батьки бояться відпускати дітей. У 13-річному віці. І проблема з високими. Дивіться – в країні 45 млн, а у нас дітей під 1.90 практично нема. Якщо раніше при радянській владі їх було вдосталь, могли навіть певною мірою перебирати такими харчами, то зараз такого нема. Якщо попадеться 1.80 – ми вже задоволені. А так, дуже важко. І получається, що набираємо дітей на рівні подвійного кроку. Готових, якщо тобі пощастить, можеш взяти дві-три, а получається 5-6 на рівні подвійного кроку. Получається, группа не йде вперед. А ті, що новачки,вони тягнуть групу назад. І поки збалансуєш, потрібен мінімум рік, а то і більше. Якщо діти талановиті, вони швидше зігруються, а якщо ні, на це потрібно більше часу. А за чотири роки (термін навчання у КСЛІ – ред.) – що ми тут? Ми не встигаємо. Вони тільки зараз починають думати про баскетбол. А зараз – раз, 11-й клас, і вони вже пішли. А іти практично нема куди. Жіноча ліга – це студентський баскетбол. Професійних команд нема. Гроші на цьому ніхто не заробляє.
Я не знаю, що буде через 2-3 роки, якщо буде така обстановка. Діти не бачать перспективи. Куда їти? Команд нема. Є пару дітей хороших – Яна Рабчук, Вероніка Дубинець. Їх можна було б віддавати, але я не знаю, куди їх прилаштувати. Розумієте, нема команд, які регулярно тренуються – два рази на день, чи хоча б 8-9 разів на тиждень. Люди за це отримують зарплату, тоді з них можна вимагати, і вони ростуть. Тоді і результати на рівні збірної були постійними. І чемпіонат, коли проводився, було на що подивитися і показати дітям: от дивись, ось ця робить такі то прийоми. А зараз приходиш, студенти грають, я не знаю, за що вони там грають. За заліки якісь. Команди 3-5 разів на тиждень тренуються. Тобто є проблеми серйозні. Хоча збірна наша зараз виступила відмінно. Але всі гравці виступають за кордоном. І це, так би мовити, залишки минулого.Тому ми на сьогоднішній день щось можемо представляти, а що буде завтра-післязавтра, важко сказати.