_pictogram.svg.png)
Найтитулованішою учасницею церемонії нагородження фіналісток та переможниць Кубка України з баскетболу серед жіночих команд була Марина Ткаченко. Уславлена олімпійська чемпіонка протягом двох змагальних днів Фіналу чотирьох уважно слідкувала за перебігом подій в усіх матчах і поділилася своїми враженнями від гри.
- У такій ситуації, не буду нагадувати про те, що у нас відбувається у країні, дуже добре, що ми проводимо такого масштабу змагання. Це великий плюс для розвитку баскетболу. Ми вже давно не грали Кубок України. Це велика честь дівчатам, що про них згадали, що відновили традиції, що знову грають. Дуже гарна гра була напередодні: Динамо – Франківськ. Там мої вихованки грали, було дуже цікаво за ними стежити. У фіналі перша половина була дуже гарною, але враховуючи те, що динамівки втомилися після півфіналу з Франківськом, вони підсіли, а Одеса по перерві дала бій і заслужено взяла Кубок.
- Ви бачили усі чотири команди-учасниці фіналу чотирьох. У кожній з них є гравці, гідні вашої уваги?
- Я давно не ходила на ігри. Мені дуже сподобалася в Одесі молода перспективна дівчина Кристина Карп. Вона дуже гарна. Вона не соромиться грати – це наше майбутнє. Треба звернути на неї пильну увагу і залучати до збірних аж до національної і працювати з нею. У свій час, в радянський час, а я грала за радянських часів, таких дівчат залучали до національної збірної і вже починали з ними працювати. Дуже гарна дівчина. Не втратити б її.
- А Яцковець у Бердянську?
- Яцковець так, але знов таки тільки з сильними вона прогресуватиме. Треба залучати її до збірної, до базової команди, де гравці більш високого класу. І тоді серед них вона зростатиме. Їх багато – здібних дівчат. І Аріша (Білоцерківська, - ред.) сьогодні дуже добре зіграла. І Добрікова. Дівчата є, є потенціал і є над чим працювати. Головне звернути на них увагу, докладати зусиль і повертати ті традиції, які існували у мій час. Скільки нас тоді було – 24 кандидата і важко було тоді потрапити до збірної. Хотілося б, щоб ми повернулися до цього.
- Наближається 8 березня. Що б Ви побажали українським дівчатам-баскетболісткам?
- По-перше, я їм побажаю здоров’я, бо це спортсмени, щоб вони були здоровими і щасливими. Кохання їм побажаю і миру. У нашій країні – миру. Тоді буде легше рухатися тим вірним шляхом, на який ми стали.
- Ми побажаємо Вам, щоб ваш Тім-СКУФ повернувся у професійний баскетбол. У вас багато вболівальників. Ви Козачці попередній Кубок України програли лише в овертаймі.
- Мені настільки було приємно побачити знову інформацію про те, що ми тоді в овертаймі поступилися. Дуже приємно, що знову почали інформувати, згадали історію Кубка - медіа почали працювати! Наші вболівальники побачили, що був такий Тім-СКУФ. Особливо тим приємно, хто грав, хто цим живе врешті решт. Це було дуже давно і здорово тоді було!
- Чому ж давно? Сім років тому. Це тільки так здається. Вболівальники тільки очікують, щоб повернутися на трибуни.
- Ми у цьому напрямку здійснюємо певні кроки, щоб якось реанімувати команду Тім-СКУФ. Адже за нею йдуть ще дві дитячі команди. А можна ще зачепити більше дитячого баскетболу. Я знаю, як це робити і воно принесе чимало користі.
