_pictogram.svg.png)
У переддень жіночого свята Ірина Щипакіна отримала знаковий подарунок! Від себе самої та своїх підопічних. Шість разів з двома великими перервами розігрували Кубок України серед жіночих команд. І щоразу до останнього розіграшу його здобувала Козачка. Її вже нема давно, а чинним володарем трофею вона значилася. І ось нарешті історію змінено! Новим володарем трофею став одеський Інтерхім-СДЮСШОР, який у фіналі здолав київське Динамо 87:68. До цього успіху переможниць привела Ірина Щипакіна.
- Лідери у нас є і я вдячна усім дівчатам - у захисті зіграли зібрано, у потрібний момент додали. Звісно, Аріша Білоцерківська, Катя Добрікова, Свєта Калібабчук, Жанна Лиходід сьогодні дуже допомогла, - усі дівчата старалися, викладалися, були сповнені бажання виграти. І тому ця перемога на мою думку заслужена.
- І усе ж так після першої половини рахунок був рівним. Лише у третій чверті вдалося відірватися?
- Досвід гравців дався взнаки. Ми дуже добре зіграли першу десятихвилинку. Процент закидань був 72 – таке не завжди буває. А другу десятихвилинку провалили. Якась самозаспокоєність з`явилася. Але своєчасно дівчата отямилися. У третій чверті знайшли свою гру. У кошик потрапляли, у захисті були уважними – те що від них вимагалося, виконали.
- Професійний фотограф Дмитро Федоренко, що знімав фінал для історії, зізнався мені, що найчастіше до нього в об’єктив потрапляла Аріна Білоцерківська.
- Вона досвічений гравець, гравець національної збірної. Знаєте, розігруючий – це 50% команди. Це фактично другий тренер. Вона інколи під час гри приймає рішення, які суперечать тренерській настанові, але здебільшого вони виявляються вірними. Бувають і помилки, але вони незначні порівняно з тим обсягом роботи, який вона виконує. (Випереджаючи запитання змінює тему – ред.). Не знаю, будете ви запитувати чи ні… В Одесі усі чекали від нас перемоги, дзвонили з усієї України, переживали. Я усім хочу сказати велике дякую! Усім, хто в нас вірив. Велике дякую Інтерхіму і звісно ж, Федерації Баскетболу України. Вона знайшла можливість організувати цей Фінал Чотирьох, Кубок України. Для жіночого баскетболу це як ніколи потрібно. Щоб розвинути його ще більше, бо проблем ще багато.
- Ви здобули Кубок напередодні 8 березня. Можливо команда якось по-особливому його зустрічатиме у статусі володарок Кубка України?
- 8 березня ми зустрінемо у Києві. Ми не поїдемо до Одеси (розмова відбувалася 6 березня), адже маємо вирушити до Гродно на матчі Балтійської ліги. Саме восьмого березня вирушимо у путь. Тому особливих святкувань не буде.
- Ми Вас вітаємо з цим святом, а щоб ви побажали дівчатам, вашим підопічним і не вашим, усім тим, хто продовжує грати у баскетбол?
- Усім дівчатам я у першу чергу бажаю здоров’я. Для спортсмена це надважливо. По-друге – великого щастя, весняного піднесеного настрою, щоб вони зростали, мали мету і бажання грати, поповнювали команди, щоб наш баскетбол жіночий, ось як грала національна збірна з Сербією, щоб це був не один такий виграш, щоб таких перемог було більше. І щоб молодь поповнювала наші лави. Звісно, це не завжди від нас залежить, потрібні фінансові вкладення, щоб підняти жіночий баскетбол.
- До речі, з приводу збірної. Ви когось ще делегуєте окрім Добрікової і Білоцерківської до головної команди країни? Чи є у Вас хтось, кого Ви можете порадити Володимиру Холопову?
- Я думаю, що Володимир Холопов досвічений тренер і він сам бачить – хто, де і як себе проявляє. У нас є гарні дівчата, але їм треба ще зміцнитися і зрости. Вони мають рухатися вперед - Кристина Карп, Юля Мусієнко. Але це має пару років ще пройти. А так? Звичайно ж, Наташа Колотовська, капітан команди, напрочуд надійна, але це рішення тренера збірної. Я тут не можу йому кгось нав’язувати.
- Ну ось, скажімо, олімпійська чемпіонка Марина Ткаченко вважає, що Кристину Карп вже зараз треба залучати до лав збірної, щоб дівчина зростала.
- Повторюся, ми окрім Чемпіонату України граємо у Балтійській лізі. Вона дуже якісно відіграла ряд матчів з серйозними командами. Наприклад, грали з Маріамполем у Литві. Вона проти досвічених гравців, гравців національної збірної зіграла дуже добре. І у Казахстані також - проти Окжетпесу, де грає Аліна Ягупова. Попередню гру з Динамо зіграла дуже добре. То ж у неї є ряд ігор у багажі, які можа внести собі у беззаперечний плюс. Якщо минулого року вона на 5 хвилин виходила нам майданчик, то зараз вона грає 30 хвилин. І вона дуже працелюбна, старанна, додатково працює. Думаю, так. У неї є баскетбольне майбутнє.
