_pictogram.svg.png)
Ярослав Ковальов та Олексій Мельник очолюють чоловічу та жіночу команди Сумського держуніверситету СумДУ відповідно. За розвиток баскетболу у Сумах вони взялися з ентузіазмом і запевняють, що вже сьогодні тут можна створити баскетбольне свято. До офісу ФБУ вони приїхали відзвітувати про проведення першого етапу Студентської ліги. Привід для розмови було знайдено, але спілкування вийшло за межі студентської теми.
Ковальов: - Участь брали п`ять ВИШів. З них один, академія банківської справи, об`єднався з СумДУ. Тому багато команд ми не змогли зібрати. В області окрім СумДУ є аграрний університет, медуніверситет, Глухівський національний університет і банківська академія. Глухів від нас за 150 км. Тому матчі були з роз`їздами. У Глухові є баскетбол, є команда, єдиний мінус – далеко від Сум. Ми на півночі області, вони на півдні. З цим виникає проблема. Втім, на першому етапі вони посіли третє місце у студентській лізі і хочуть створити свою лігу. Недалеко від них Шостка, де колись існувала команда і залишилося чимало баскетболістів. У Кролевці є кафедра фізвиховання. Вони там також борсаються, розвивають баскетбол.
Мельник: - У нас є бригада суддів, бригада секретарів, гравців дуже багато, які зараз виступають в українських клубах. Колись у Сумах була команда Суперліги Сумихімпром. Коли гроші закінчилися (на дворі тоді була криза 2008-го року), пройшло сім років, а після них ніхто не займався, виникла яма. Але вже минулого року Банківська академія стала чемпіоном України у першій лізі. Але потім нацбанк зменшив фінансування, і переможець першої ліги втратив професійний статус. А там були гарні хлопці – Ігор Крівіч, Анатолій Максімін, той самий Андрій Кожем`якін, який грає у Миколаєві, хороша команда була, яка цього року могла у вищій лізі грати без проблем. А у нас команда СумДУ спирається на студентів. До цього не існувало студентського чемпіонату. Велике дякуємо нашому ректору Васильєву Анатолію, який опікується командою. Він побачив, що люди займаються. Виходить, що у нас у ВИШі не лише три секції баскетбольних, які займаються по 12-13 людей у кожній, у нас у місті виступає перша, друга команди, у нас з медінституту дві команди. Чотири команди чоловічі і дві жіночі грають у місті. Це любительський рівень, але теж потрібно оплачувати і суддів, і оренду зала, форму, м`ячі і т.ін. Без підтримки університету нічого не вийде. Також нам допомагають любителі баскетболу. Колишні баскетболісти, ветерани, у яких є свій бізнес і вони допомагають хто формою, хто транспортом, з тією самою орендою. Здається, це дрібниці, але коли наприкінці року усе підрахуєш, така сума вийде, що спробуй її знайди. Зараз, ви самі знаєте, рідко хто хоче допомагати. Тобто допомагають і любительським командам. І нашій безпосередньо. Ми граємо у дивізіоні Б у вищій лізі. Нам хотілося б прийняти фінал дивізіону Б і другий регіональний етап студентської ліги.
Ковальов: - Минулого року на високому рівні ми провели фінал Першої ліги. Вісім команд приїхали. Усі розмістилися, у нас дуже зручне розселення. Усе близько, так би мовити на кроковій відстані. Спортивний комплекс з трибунами. Глядачі можуть прийти, повболівати. Ми ведемо онлайн статистику, онлайн трансляції, є групи підтримки. Не тільки дівчата, а й дітей залучаємо. Ну і не в останню чергу слід зазначити – у нас місто дешеве. Якщо проживання у Харкові 150 грн, у нас можна прожити за 80 грн. з людини. У нас якісне проживання. Є готель "Олімпійський", вона може прийняти до 300 спортсменів. На 30 грн. у нас можна поїсти, смачно пообідати у центрі міста. Я вважаю, той самий Харків, Київ – там таких цін нема. А у нас місто теж чималеньке – на 250 тисяч. Ми б запросили усіх ректорів, зробили б справжню популяризацію баскетболу. Бо ж як буває - допоки люди не побачать на власні очі, вони починати справу не мають особливого бажання. Його треба створити. Можна багато що розповідати, писати на папері. Як кажуть, папір усе витримає. А на прикладі – приїхати подивитися, повболівати, порадіти – це саме те, я вважаю. У нас непрофесійна команда, у нас ніхто не отримує гроші, просто прагнемо у такий спосіб збирати усіх на навчання. Усі навчаються у нас. А хто на бюджеті, хто на контракті – це вже хто як вчився у школі. Було б добре, якби платили стипендії. Бо чимало гарних спортсменів, присвячують багато часу тренуванням і у навчанні трохи програють. І виявляється, немають права на безкоштовне навчання, на ЗНО необхідну кількість балів не набирають. Через це також багато спортсменів страждають.
- Тобто у вас грають у команді, а навчатися не можуть?
- Ні, у нас усі студенти. Є один досвічений гравець – Олексій Ташкінов. Він має досвід, може і тренерам щось порадити, йому більше років ніж мені. На нього можна покластися.
- Які результати першого етапу СБЛУ?
- СумДУ перший без шансів. Другий – медичний інститут. Третій Глухівський Університет і четвертий – Аграрний Університет. Медичний університет можна вважати другою командою СумДУ, оскільки він входить до його структури.
- Ви не відчуваєте дефіциту гравців, студенти із задоволенням йдуть до баскетбольної секції?
- У нас добре ходять, але останнім часом ми більше звертаємо уваги на дитячий баскетбол. Щоб потік дітей не вщухав. Саме з міста. Бо студентів з інших міст набираємо. Ось із Краматорська двох хлопців набрали на навчання, їм у нас подобається. Вони у нас дуже гарні гравці. Ігор Стародуб, Контаков Олексій, якби їм не подобалося, вони б вже поїхали кудись. А так їм подобається вчитися у нашому ВИШі, вони вчаться і розвиваються. Робимо велику ставку на дитячий баскетбол. Цього року допомагаємо і грошими. У нас у ВЮБЛ команда грає, змішана Суми-Шостка. У планах створити дві команди. Якщо у цьому будуть зацікавлені, підвищаться шанси виховати гравців, які зможуть виступати у Суперлізі. У нас з сумських баскетболістів один грає у Хіміку, це Олександр Прокопенко. Другий, Андрій Кожем`якін – у Миколаєві.
Мельник: - Ми з цього року запустили сайт обласної федерації, бо його раніше не було. Наповнюємо його. У нас у місті є два дивізіони команд А і Б. Такби мовити перша і друга ліги. П`ять і сім команд відповідно у кожній. Це саме у Сумах. Було б більше, але Глухів, Білопілля, Шостка далеко розташовані і фінансово обтяжливо їм їздити. Хоча три роки тому команда з Білопілля у нас брала участь у чемпіонаті. Вони до нас приїздили із задоволенням. А вже наші сумські команди не сильно горіли бажанням туди їздити. Це потрібен транспорт, гроші, на такому рівні за витратно.
Ковальов: - На сайті у нас є відеотрансляції. Ми регулярно викладаємо відео ігр. Статистику підраховуємо – підбирання, передачі...
Мельник: - Минулого року, коли ми проводили фінал першої ліги, у нас не було статистів взагалі. І коли до нас надіслали з Черкас статистів, у нас постало завдання навчитися, виховати своїх статистів. Саме нова програма вийшла, зібрали команду, протестували програму на студенській лізі, на наших регіональних іграх. І вже під час матчу вищої ліги, дивізіон Б СумДУ – Сіті Херсон наші статисти отримали найвищий бал. Завдання стояло, ми його виконали. Тепер можна приїздити на ігри. Про секретарів говорити не актуально. У нас є Вєтохіна Валентина Миколаївна – вона сама грала у баскетбол, потім працювала з Сумихімпромом, коли вони грали у Суперлізі. Вона наших дівчат навчила і у нас дуже сильна бригада секретарів. У нас є дві бригади по п`ять людей. Можна заміняти одну іншою.
- Тепер ви можете приймати матчі найвищого рівня, якщо є статистика?
Ковальов: - У нас це і було. Сумихімпром грав і у Суперлізі, і у Єврокубку, але потім, коли команда зникла, то й люди розбіглися. Залишився зал "Олімп". Ми хочемо туди перейти, але враховуючи ситуацію у країні...
- Оренда зависока?
- Ні, там зробили майданчик для волейболістів, а баскетбольна розмітка застаріла. До того ж він на балансі військового гарнізону. І там протягом 2014 – першої половини 2015-го років не дозволяли проводити чемпіонат. Усі боялися туди запускати людей. Бо ж куди спочатку ракети летітимуть? Туди. Але сьогодні ситуація поліпшується. У нас є зал Банківської академії, який відповідає усім стандартам. Туди на ігри ходять по чотириста глядачів! Баскетбольний настрій відчувається, і баскетбольний дух у Сумах є. Тому наше прохання щодо проведення тут фінальних стадій всеукраїнських змагань вважаємо обгрунтованим.
