_pictogram.svg.png)
З 3-го класу до 11-го - у баскетболі, і далі теж - такі перспективи малює своїм підопічним Ірина Нагорна. Заслужений тренер України мріє пройти зі своєю дівочою командою шлях до вищої ліги. Сьогодні Ірина Петрівна очолює київську команду ДЮСШ-3 "Багіра" і розповіла, як зацікавити дівчат баскетболом і кого з них можна виліпити.
- Ми бачимо, що ваші дівчата виграють у сильного суперника 21 очко (Багіра перемогла Рівненщину 69:48 у принциповій грі київського туру ВЮБЛ). Добре ви їх навчили грати у баскетбол.
- Взагалі то основний наш рік народження – це 2003-й. На команду 2004-го року ми ставку не робили. У нас так виходить, що половина команди 2005 р.н., половина – 2004-го. Ми навіть не сподівалися на такий результат, чесно вам зізнаюся. Більше уваги приділяєш старшим, а ці дівчатка трошки увагою обділені. Тому цей результат для нас – несподіванка і велика радість.
- Як дівчат зацікавити баскетболом?
- Дівчата, дійсно, не дуже добре йдуть на баскетбол. Але, мабуть у нас з Ларисою Миколаївною Єщенко, це моя подруга і коллега, є до цього хист. Наш фанатизм напевно настільки заводить батьків, дітей... Ми намагаємося показати, що робимо добру справу, що ми навчаємо професіонально їх і у нас марно не проходять тренування. Не тільки займаємося на баскетбольному майданчику, а й організовуємо різні зустрічі, розважальні заходи для дітей, усі дні народження святкуємо разом, командою – це закон! Тому ми, мабуть, робимо спочатку колектив, а потім команду. Спочатку ми зближуємо дітей, розповідаємо, що у них є спільне майбутнє. І потім вони коло нас гуртуються.
- Які перспективи у цих дівчат. Вони добре грають у баскетбол на своєму рівні, зараз, а далі? Комусь їх можете порадити, якійсь спеціалізованій школі, а може одразу до клубів звертаєтеся?
- Ми самі спеціалізована школа. Вважаю, ми самі є фахівцями і будемо наших дівчат вести до 11 класу. А далі? Ну, ми так хочемо. Якщо нам допоможуть спонсори, ми хочемо з цих дівчат створити команду першої ліги, вищої ліги. Йти з ними далі. Так, як це ми робили з поколіннями, яких ми виростили. У нас так і було. Ми беремо дівчат у третьому класі, доводимо до 11-го классу, далі йдемо – вища ліга, і по сходинках вгору. Зараз я займаюся группою 2005 р.н., Лариса Миколаївна – іншою. Тепер ми звели ці групи, зазвичай вони разом не тренуються. Це зводна группа.Лідери команди - Семенчук Олександра, Душина Анна, Єва Адаменко, вони у нас займаються майже з першого классу. Я їх взяла маленькими, і так потрошку, потрошку втягувала. А є дітки, які тільки зараз почали займатися.
- У школі вони встигають вчитися?
- Усі три дівчини, яких я назвала – відмінниці. У баскетбол не може грати дитина, яка погано вчиться, не думає. Отже з цим проблем нема, хоча у нас тренування п'ять разів на тиждень.
