Сергій Вознюк: хочу, щоб дівчата дали бій сербкам

Дзвінок прес-служби ФБУ застав асистента головного тренера жіночої збірної України Сергія Вознюка у столиці. Він був у якості транзитного пасажира. Через Київ летів з Окжетпесом, який очолює,  з Казахстану до Прибалтики на матчі Балтійської ліги

Чому багатьом українкам подобається грати у Казахстані ( У цій країні грають п'ять збірниць України. В Окжетпесі під орудою Сергія Вознюка виступають Аліна Ягупова, Людмила Науменко, Євгенія Спітковська і ще одна українка Вікторія Шматова, в Астані Тайгерс - Ганна Зарицька і Ольга Дубровіна- ред.)?
- Багато хто з них вже не перший рік виступає у Казахстані. Перша і головна причина – це ставлення. Дівчатам подобаються умови, є контакти з керівництвом клубу. Коли людина їде до клубу, в якому вже була, на перевірене місце, простіше там працювати. Я не скажу, що чемпіонат Казахстану цьому сприяє. Графік для кожної гравчині тут гірший, ніж в іншому чемпіонаті. Ігор дуже мало внутрішнього чемпіонату. Єдине, що рятує – це те, що ми змагаємося ще у Балтійській лізі. А команда з Астани ще бере участь у східно-європейській лізі. Це підкреслює дефіцит – у команд нема достатньої кількості ігор.

- (У розмову втручається оголошення, що гучно лунає аеропортом, про запрошення на посадку у літак – ред.) В якому напрямку ви летите?
- Зараз ми тримаємо курс на Маріямполе. Проміжні пункти на цьому шляху Київ та Вільнюс. Гратимемо з чемпіонками Литви – клубом Судува. А далі – переїзд  до Мінська, де нашим суперником буде тамтешній Горизонт. У них теж непогана команда. На початку сезону її розділили на два склади. Одним складом грали Балтійську Лігу, а іншим – Східноєвропеську лігу. Оскільки у них нічого не вийшло у східноєвропейській лізі, вони зараз відновили, об’єднали  два склади в одну команду і зараз є доволі грізними суперницями. З ними зіграємо 28-29 січня.

- Ви очолюєте Окжетпес, у вас грають три збірниці – Аліна Ягупова, Євгенія Спітковська і Людмила Науменко. Мимоволі не виникає думок підготувати їх, як слід, до кваліфікаційного матчу Євробаскету Україна – Сербія?
- (сміється) Я скажу так, хочеш не хочеш, а задумуєшся про збірну. Бо ж це наша спільна справа. Хочу, щоб дівчата показали якісну гру, були у гарних кондиціях, дали бій сербкам. Це важливо для нас. Я постійно на зв’язку з головним тренером збірної України Володимиром Холоповим, він також цікавиться постійно – хто як грає, у якому стані готовності перебуває. У нас новорічна перерва була тривалою. Але потихеньку будемо виходити з усього цього. Вона була непередбачена, такої тривалості. Але так вийшло через фінансові негаразди. Бо ми теж залежимо від курсу валюти у Казахстані. А тому затримали початок другої половини сезону.

- А що, курс валюти у Казахстані теж стрибає?
- Так. Теньге стрімко падає, долар йде вгору. Я у перший раз туди приїхав числа 20-го липня. Курс був 187, а зараз він 382.

- Як народ сприймає таке піке, спортсменки як сприймають?
- Керівництво клубу докладає зусиль, щоб була якась конвертація. Щоб спортсмени думали не про валюту, а про гру, про роботу.

- Ну тоді про роботу. Якщо взяти ваш останній матч у Балтійській лізі з одеським Інтерхімом, Аліна Ягупова 41 очко набрала. Інші збірниці, Людмила Науменко, Євгенія Спітковська по 4 очки заробили. Це такий скромний доробок, бо у них інші завдання на паркеті?
- Саме так. Я хочу відзначити Люду, яка дуже допомагає боротьбі на щитах. І недарма у першій грі з одеситками вона зробила дабл-дабл. Я б її визнав найкращим гравцем першої гри. Вона набрала 12 очок і 12 підборів зробила. І у другій грі вона немаловажну роль відіграла. Ви розумієте, можна зазирнути у статистику, побачити кількість закинутих і сказати, що це найкращий гравець. Але таких гравців, які допомагають, виконують свою другорядну роль – без цієї другорядної ролі не грає лідер. Я вважаю, що зі своїм завданням і Люда, і Женя впоралися. Женя добре проявила себе в організації гри. Виконувала завдання у захисті. Тому до цих дівчат у мене претензій нема. Єдине, що хочу сказати – у другій грі була вже інша мотивація. Коли виграєш 30 очок у першій грі – завжди з’являється самовпевненість, начебто все так легко, і неодмінно завтра теж так має бути. І ми цього очікували. Ми очікували, що це буде зовсім інша гра, буде важка гра. Так воно і вийшло.

- А під час матчів з Інтерхімом ви мимоволі звертали увагу на наших збірниць у суперниць, з одеського боку, на Білоцерковську, на Добрікову? Оцінювали їх з позиції тренера збірної, чи усе ж таки були зосереджені на грі своїх підопічних?
- Ні, безумовно, спостерігав і за Арішей, і за Катею. Ми і перед грою, коли аналізували, розставляли акценти. Ми знаємо прекрасно, що може Аріша, що може Катя. Я зараз говорю саме про цих двох кандидаток до збірної. Ми розбирали цю команду, ми передивлялися відео. Готувалися, був скаутінг, і безумовно ми розбирали ходи, комбінації цих гравчинь. Ініціативи більше у руках Аріши. Бо ж вона явний ініціативний гравець тієї команди. Явний лідер, який веде за собою команду. І тому певним чином у першій половині першої гри ми спробували і десь змогли зупинити її. А коли вже створили перевагу, все одно дуже важко захищатися на стовідсотковій інтенсивності усю гру. Тим більше, я ще раз наголошую, після зимової перерви не найкращі фізичні кондиції у наших гравчинь. Я просто хочу відзначити, що Аріша дуже добре відіграла ці ігри, вона вела команду, багато забивала. Організовувала, грала агресивно. Звичайно ж, я звертав на це увагу. Одеситки трохи раніше повернулися з канікул і вона зараз перебуває у гарній формі, добре відіграла два матчі.

- Як вплине новорічна пауза на стан збірної перед матчем з Сербією. Чи можна усунути її негативні наслідки, якщо такі є, у стислий термін?
- Я думаю, що у нас час є. Усі гравці, які виступають у мене у команді, підійдуть у кращій формі, ніж вони перебувають зараз. Я сподіваюся, ми зробимо усе, щоб вони були у гарних кондиціях. І добре, що у нас такий календар. У нас є ще ігрова практика. Дівчата відіграють ще чотири поєдинки перед матчем Україна – Сербія. Ми підійдемо у гарній фізичній формі.

- Як кажуть, привести команду до одного знаменника – це тренерське мистецтво.
- Звичайно. Я думаю, що самі дівчата і ми, тренерський штаб, ми усе розуміємо і усі хочуть зробити максимальний результат у суперництві з чинними чемпіонками Європи. І, безумовно, усі розраховують як мінімум дати бій цій команді.

- Ви гратимете у київському Палаці спорту, на легендарній арені. Хотілося б грати за вболівальницької підтримки, чи її значення перебільшують?
- Я скажу, що під час матчу з Люксембургом була чудова атмосфера, і дівчата це відчували. Було багато глядачів. Треба віддати належне вболівальникам, які підтримували нас. І безумовна заслуга у цьому – федерації баскетболу України, яка організувала матч, вирішила питання з його рекламою, створила усі умови, щоб глядачам було цікаво. Плюс сама гра мала певний накал у першій чверті. У будь-якому разі, я думаю, навіть за такої різниці у рахунку глядачам було цікаво. Дівчата точно отримали море задоволення. Перемога, плюс ще на очах своїх знайомих, за підтримки рідних трибун. Їм вдвічі цікавіше грати. Це важливо для них.

- То ж, вболівальник здатний зробити свій внесок в успішний результат у вирішальних матчах?
- Безумовно, ані трохи не сумніваюся. Навпаки, хочу, щоб люди приходили, вболівали – це дуже важливий чинник для дівчат.