_pictogram.svg.png)
Президент Федерації баскетболу України Олександр Волков став гостем прямого ефіру на порталі Vidiscope.
- Олександр Волков приїхав до нас після вчорашнього засідання Ради Федерації баскетболу України, на якому було ухвалено кілька важливих рішень, зокрема, на травень призначено чергові планові вибори Президента ФБУ. До цього ми ще дійдемо в нашій розмові, поки що хотілося би закцентувати увагу на рішенні Президії ФБУ щодо чемпіонату України. В якому форматі вирішили завершити чемпіонат і чому?
- Рівно рік тому, в постреволюційній Україні, в якій було не до баскетболу, команди теж недоотримали спонсорську, меценатську допомогу, адже всі, хто займався фінансуванням баскетболу, були зайняті власними проблемами. Тоді був перший сигнал. Ми зібралися з метою знайти можливості довести чемпіонат до завершення. Тоді були думки зупинити або скоротити чемпіонат, зокрема, й з метою безпеки. Зрештою, ми значно послабили вимоги до команд Суперліги (адже в благополучні часи були досить жорсткі умови щодо залів, переносів ігор тощо), аби тільки завершити чемпіонат і вижити. В лютому 2014 року ми успішно провели Фінал чотирьох Кубка України та й фінал чемпіонату видався цікавим. Звісно, ми понесли втрати, пов’язані з проблемою окупованих територій, – команди Криму, Луганської і Донецької областей. На жаль, в одному з центрів баскетболу – Маріуполі, який залишається під контролем України, баскетбольне життя теж зупинилося. Це дуже прикра ситуація.
Далі у нас було дуже очікуване нами літо, про яке мріяли всі, хто займався баскетболом, національною збірною, – наша збірна вперше їхала на чемпіонат світу. В той же час, ми розуміли, що того фінансування, яке було заплановано, вже немає. Я обійшов усіх своїх друзів бізнесменів, впливових людей, політиків, керівників держави, влітку я займався двома речами – підготовкою збірної і пошуком на це коштів, а також питанням ЄвроБаскету 2015. Було зрозуміло, що варіантів провести чемпіонат Європи 2015 року немає. І Прем’єр-міністр, і Президент прийняли делегацію ФІБА Європа, яка декілька разів разом зі мною приїздила до України. Ми з Генеральним секретарем ФБУ Олександром Ларіним їздили до офісу ФІБА Європа до Мюнхена, вели переговори. Спільно з ФІБА Європа і керівництвом держави було ухвалено рішення перенести ЄвроБаскет в Україні на 2017 рік. ФІБА Європа пішла нам на зустріч, Прем’єр-міністр і Президент запевнили, що Україні цей чемпіонат потрібен. Є офіційний лист Президента України Петра Олексійовича Порошенка про зацікавленість держави в проведенні турніру. Втім, це було в липні 2014 року.
До того часу жіноча національна збірна вже вдало кваліфікувалася на чемпіонат Європи 2015 року, тривала підготовка до чемпіонатів Європи шести юнацьких збірних. Для нас важливо, що наші юнацькі збірні щороку беруть участь у чемпіонатах Європи, набувають досвіду, майстерності, зігруються – це майбутнє жіночої і чоловічої національних збірних. Це був відпрацьований організаційний процес. Однак фінансових можливостей забезпечувати цей процес більше немає. Втім, будучи на той момент ще депутатом і, маючи змогу бачити українських бізнесменів у Раді, – я ще мав певні можливості впливати на ситуацію.
Мої друзі, партнери, ті, хто фінансував баскетбол, закликали мене зупинитися, зробити прес-конференцію, оголосити, що ми не маємо можливостей везти команду на чемпіонат світу, на це немає коштів. Я не пішов на це. Я не міг підірвати моральний дух гравців і тренерів. Не можна було допустити, що команда не до Іспанії, адже і гравці, і тренери, і ми зробили так багато, щоб потрапити на чемпіонат світу. Ми не могли посіяти у гравців невпевненість, думки, що щось не так. Зрештою, наші партнери в якійсь мірі допомагали і спонсорували, хто як міг, Прем’єр-міністр вніс свою лепту. Але цього було недостатньо. Тому треба подякувати всім тренерам, адже вони працювали в кредит. Зараз вони отримали тільки частину грошей, менше половини, борг залишається. Майк Фрателло завжди ставив умову, що якщо немає прямого рейсу, то повинен бути чартер. І це, звісно, правильно, адже під час тривалих подорожей гравці втрачають форму, втомлюються. Звісно, ми шукали варіанти, де ми можемо зекономити. Більбао – прекрасне місто, але долетіти туди не чартером було нереально. Ми дивилися різні варіанти перельотів, утім, зрештою довелося брати чартер. Я хочу подякувати колишньому Міністру молоді та спорту Дмитру Булатову за те, що він ішов нам на зустріч. Дуже складне було літо, але тоді я розумів, куди йти і з ким розмовляти, маючи статус депутата.
Баскетбольна збірна – на даний момент найуспішніша в нашій країні серед ігрових видів спорту, третій рік поспіль грає в фіналах чемпіонатів Європи та світу. ЄвроБаскет 2015 – відбірковий на Олімпіаду. Якщо це питання не буде вирішено концептуально, то я не можу вводити в оману себе і хлопців, що я «тягнутиму» на собі баскетбол і далі. Я не маю таких фінансових можливостей. Ми забезпечили підготовку і участь збірної України в чемпіонаті світу, але у нас залишилися борги перед тренерами, перед нашими партнерами. Люди йшли на зустріч, чекали, терпіли, розуміли, і з вересня до нового року ми практично розраховувалися з боргами за проживання, харчування, переїзди збірної. Це завдання ми виконали, що коштувало нам величезних зусиль.
Верховна Рада, я відверто це кажу, була тим майданчиком, який дозволяв розвивати баскетбол, залучати політиків, бізнесменів, кошти в баскетбол. Тепер ці можливості значно скоротилися. Наразі Федерація залишилася без коштів для існування. Ті партнери і меценати, котрі були раніше, вважають, що сьогодні не до баскетболу.
Залишається борг перед тренерським штабом. Мені дуже незручно перед Майком Фрателло. Боюся, навряд чи ми зможемо з ним відновити роботу. Незабаром я буду в США, зустрічатимемося з ним, обговоримо дату, до якої маємо визначитися щодо майбутнього збірної. Майк дуже порядна людина, не влаштовує ніяких публічних істерик. При тому, що він відповідальний перед своїми асистентами, котрі теж недоотримали гроші. Ситуація неприємна, і найбільш неприємна, що сьогодні не бачиш виходів з неї. І я не кажу, скільки я вже витратив своїх особистих коштів. Борги перед Фрателло – це мої особисті борги, які я виплачуватиму протягом життя, буду я в Федерації чи ні, я розрахуюся з ним. Але на даний момент брати на себе ще якісь зобов’язання – безвідповідально. Завжди треба казати правду. Раніше у нас теж бували важкі ситуації, друзі казали мені: «Ти божевільний!». Однак я відчував, що маю сили і можливості. І ми неодноразово успішно долали дуже скрутні ситуації. Звісно, я ніколи не розповідав про них у пресі.
Отже, на разі ухвалено рішення, що вибори Президента Федерації відбудуться в останній тиждень травня. Чому в травні? Тому що людина, котра хоче прийти на цю посаду, має розуміти, що вже в травні вона повинна забезпечити фінансування восьми збірних. Баскетбольна громадськість України має визначитися, як жити далі. Нинішні реалії в країні зламали нашу мрію, наш план роботи, зокрема, і наші сподівання на проведення в Україні чемпіонату Європи, які, втім, примарні, але ще залишаються на 2017 рік.
У тих реаліях, які є нині в країні, дуже важко утримувати баскетбол на тому ж високому рівні, як якийсь окремий сонячний острів, де все гаразд. Адже люди з великої політики, пов’язані з баскетболом, котрі сьогодні мали певні плани, завтра через зміни в крані вже не мають змоги втілити ці плани в життя.
- Чи відомо вже, хто може виявити бажання балотуватися на посаду Президента Федерації баскетболу України? І чи балотуватиметеся Ви?
- Зрозумійте вірно, я не хочу піти або кинути баскетбол. Мені дуже подобається ця робота. Так, вона важка, але я маю мотивацію, я не опускаю руки, я щодня записуюся на зустрічі, спілкуюся з людьми, намагаюся донести до них, що нинішня ситуація в країні не може буде відмовкою. У нас є здобутки. У нас прекрасна жіноча збірна, якій через два з половиною місяці грати на чемпіонаті Європи. Якщо зібрати найсильніший склад чоловічої збірної і продовжити співпрацю з американським тренерським штабом на чолі з Майком Фрателло, то ми можемо претендувати на медалі ЄвроБаскету 2015. Зібрати найсильніших гравців до збірної – це не такі великі гроші для держави Україна. Тим більше, баскетбольна збірна – єдина на сьогоднішній момент представляє Україну на чемпіонатах Європи з ігрових видів спорту. І має шанс потрапити на Олімпійські ігри. Все, що потрібно на даний момент, – вирішити питання фінансування. Нині я намагаюся знайти джерела фінансування і в Україні, і за кордоном. Зрозуміло, що нині на Заході до України ставляться з солідарністю та розумінням. Зрештою, наступний місяць я займатимуся пошуком фінансування ззовні. Ми не опускаємо руки, ми навпаки дуже мотивовані. Зрештою, в Україні є амбіційні люди, котрі люблять баскетбол, питання в тому, чи розуміють вони, яке потрібно фінансування для забезпечення життєдіяльності цього виду спорту.
- Чи виявляє хтось бажання очолити Федерацію?
- Є, як мінімум, двоє людей, готових ступити на цей шлях. Я поки що не називатиму прізвищ. Гадаю, вони скоро самі про це заявлять. Я просто наведу приклад Туреччини, яка раніше ніколи не вважалася баскетбольною країною. Якось рік тому ми були на зустрічі разом з тоді президентом БК «Донецьк» Сергієм Дядечком. Так от, він – людина, котра настільки є в баскетболі, – тільки тоді з подивом дізнався, що Федерація баскетболу України не отримує жодної копійки з державного бюджету. Він був упевнений, що держава виділяє Федерації фінансування, а ми не знаємо, як з ним справлятися. Тому я хочу сказати, що дуже приємно перемагати такі команди, як збірна Туреччини, коли знаєш, що держава дає Федерації баскетболу Туреччини близько 30 мільйонів євро і ще близько 10 мільйонів євро виділяють провідні турецькі компанії, звісно, теж «на прохання» держави, так би мовити соціально відповідальні спонсори. Насправді, люди навіть не розуміють різниці в забезпеченні нашої та провідних європейських збірних. З іншого боку, приємно, що виграємо у забезпечених і державою, і спонсорами команд. Якщо не буде чіткого месседжа згори про те, що є Федерація, яка успішно працює, є збірні, які представляють країну на змаганнях найвищого рівня, де лунає Гімн України, де за неї уболівають, її успіхи піднімають дух українців, то без цього месседжа ніяке спонсорство не прийде і ніхто не допоможе. Нам залишається працювати в цьому напрямку, шукати можливості донести цей месседж. Так, я розумію, в якому стані країна, я розумію, що в країні війна, але ми не маємо права втратити все, чого досягли за попередні роки. І я зроблю для цього все можливе.
- І ще одне запитання. Чемпіонати України серед чоловічих, жіночих, дитячих команд дійдуть до логічного завершення?
Так. Звісно, в такі часи не уникнути переносів матчів. Приміром, є прифронтові регіони, куди батьки неохоче відпускають дітей на змагання. Та попри складності в країні, нова програма, яку Федерація баскетболу України запустила спільно з Міністерством освіти, є дуже успішною. Я говорю про чемпіонат України з баскетболу 3х3 серед команд загальноосвітніх навчальних закладів. Ці змагання за короткий термін стали дуже популярними серед школярів. Матчі проводяться в шкільних спортивних залах у всіх областях України. Ми не очікували, що інтерес до цих змагань буде настільки жвавим. Усередині травня в київському Палаці спорту відбудеться фінал цих змагань, на який приїдуть найкращі команди кожного регіону України. Рік тому в Палаці спорту дуже успішно пройшов перший фінал Шкільної ліги 3х3.Звісно, якщо нині чоловічий баскетбол має такі проблеми з фінансуванням, то що казати про жіночий. Та попри це, тривають усі чемпіонати України – і чоловічий, і жіночий, і Всеукраїнська юнацька баскетбольна ліга. Офіс Федерації розташовано поблизу тренувального залу Палацу спорту, і іноді вийдеш з офісу, подивишся дитячі змагання, душа радіє. Захоплення і хлопців, і дівчат баскетболом дуже велике, грають з таким ентузіазмом! Є популярність, є інтерес, ми не втратили баскетбол з погляду того, що він мотивує і батьків, і дітей іти до секцій. Тому ми повинні пройти цей важкий час і все це не втратити.
