_pictogram.svg.png)
Батьки і тренери часто скаржаться на те, що діти самі шкодять власному успіху. Чому ж юні спортсмени роблять це? Можна припустити, що проблема пов"язана з "боязню успіху", але навряд чи це так. Боязнь успіху дійсно приводить спортсменів до саморуйнування, але такого роду страх зустрічається набагато рідше в порівнянні з боязню невдачі.
У чому різниця між страхом невдачі і страхом перед успіхом? Хоча обидва вони заважають спортсменам, змушуючи їх відчувати занепокоєння, напруженість і переживання з приводу перемоги і досягнення результату, причини виникнення цих страхів різні.
Боязнь невдачі розвивається тоді, коли спортсмени бояться не отримати бажаного, не досягти мети, для досягнення якої вони довго і наполегливо працювали, наприклад, завоювати перемогу на престижному чемпіонаті. А боязнь успіху розвивається тоді, коли їх величезні переживання зосереджені на тому, що буде після того, як вони стануть успішними в своєму виді спорту, чи впораються вони з новими труднощами, обов"язками і обмеженнями, які буквально обрушаться на них у разі неодноразової перемоги і, відповідно, впізнаваності.
Досить уявити, що відчуває спортсмен зі світовим ім"ям перед початком змагання або просто виходячи на публіку, яку зібраність і внутрішній контроль він повинен проявити, щоб не засмутити людей, чиї погляди прикуті до кожного його руху. Не кожен здатний нести цю ношу.
Але для більшості молодих спортсменів проблема полягає зовсім не в цьому. Найчастіше вони "заважають самі собі" через острах невдачі, яка проявляється у всіляких формах. Крім тривоги і внутрішньої напруги страх невдачі здатен змушувати юних спортсменів прикладати надмірні зусилля, що теж психологічно надламує їх, заважаючи досягти успіху.
Які конкретно побоювання заважають спортсменам досягати успіху?
Батькам недостатньо просто знати, що їх дитина відчуває страх невдачі. Дуже важливо мати уявлення про те, який конкретно тип страху перешкоджає їх юному спортсмену в досягненні успіху. Зокрема, як можна побачити зі списку нижче, страх невдачі часто пов"язаний з вираженою потребою в соціальному схваленні, тобто дитині вкрай важливо те, що подумають про нього інші люди.
Прояви страху невдачі:
Боязнь програти змагання. Діти дуже сильно хочуть вигравати і бояться, що не зможуть цього зробити. Боязнь негативної суспільної оцінки. Спортсмени бояться, що оточуючі можуть вважати їх невдахами в спорті. Боязнь ганьби. Діти бояться зганьбитися перед товаришами, показавши поганий результат. Боязнь підвести інших. Спортсмени не хочуть підводити інших - тренерів, батьків або товаришів по команді. Боязнь докласти зусиль марно, вхолосту або не виступити в повну силу. Юні спортсмени хочуть, щоб їхня важка праця, талант і довгі тренування завжди призводили до досягнень (наприклад, до перемог, нагород і т.д.). Боязнь не виправдати очікувань. Молоді спортсмени переживають, що не зможуть виправдати очікування оточуючих. Боязнь втратити повагу або не отримати схвалення. Боязнь зробити помилку і не показати всього, на що здатний, і це після великої кількості важкої роботи і тренувань.Як допомогти юним спортсменам долати боязнь невдачі
Для того щоб допомогти дітям впоратися з острахом невдачі, необхідно зрозуміти, чого конкретно вони боятися, і боротися з цією проблемою прицільно. Візьмемо для прикладу страх ганьби. Якщо у Вашого юного спортсмена саме ця форма страху, значить, він занадто переживає про те, що думають про нього інші люди. Він повинен займатися спортом для себе, в своє задоволення, і не турбуватися про думку сторонніх спостерігачів.
Допомагайте дітям концентруватися на успіху замість того, щоб турбуватися про невдачу. Багато спортсменів з страхом невдачі звертають увагу не на те, що потрібно. Вони більше думають про те, як не наробити помилок, ніж про те, як виконати прийом. Таким спортсменам необхідно встановлювати для себе невеликі, покрокові цілі, які допоможуть їм сильніше сконцентруватися на досягненні успіху. Один з варіантів: діти повинні подумки уявити правильне виконання прийому, перш ніж виконати його.
Спортсмени з страхом невдачі повинні вчитися займатися ефективно, а не ідеально. Ідея полягає в тому, що дитині не потрібно бути досконалим, щоб показувати в спорті свої найкращі результати. Діти часто намагаються надмірно контролювати свої спортивні виступи (через побоювання зробити помилки). Вони повинні зрозуміти, що помилки є природною частиною спорту. Мета полягає в тому, щоб ваші молоді спортсмени довіряли своїм навичкам, виконували спортивні вправи більш вільно і відчували себе менш затиснутими.
