_pictogram.svg.png)
"Цензор.НЕТ" розпитав міністра молоді та спорту чому українські спортсмени їздять на змагання в Росію, і за якими критеріями росіян не допускають на наші турніри.
- Перед тим як перейти до питань про "зраду", давайте порадуємо читачів "Перемогами". Приємно бачити, що тільки за першу половину 2017 року Україна провела з різних видів спорту: Кубок світу, два чемпіонати світу і два чемпіонати Європи. Колеги-міністри, чиновники МОК, глави федерацій з-за кордону як-то оцінили цей успіх?
- Звичайно, оцінили, і дякували. І навіть дещо дарували - як правило, правда, не те, що думає НАБУ. Ось таку подяку за підтримку європейського та українського боксу я отримав від президента Європейської федерації боксу Франко Фальченеллі. А ось цю - за проведення чемпіонату Європи в Україні зі стрибків у воду - від президента Федерації водних видів спорту Пауло Бореллі.
Це дійсно визнання моїх зусиль і роботи в тому числі. Звичайно, Федерація боксу і Федерація стрибків у воду мене теж дякували - але це взагалі наша спільна робота. Ми все робили разом. Це наш командний результат - успіх, який ми разом зі спортсменами і тренерами принесли для всієї України.
- Це ж ще і клацання по носу нашим "доброзичливцям" через поребрика. Виявляється, сотні спортсменів, тренерів та спортивних чиновників з-за кордону без страху і сумнівів приїжджають в "бендерівську" Україна, де, як відомо, всюди людей вбивають на вулицях.
- Особливо показово проведення чемпіонату Європи з боксу навіть не в Києві, а в Харкові. Там ми продемонстрували найвищий рівень безпеки. І всі ці крики Путіна про те, що Україна не здатна проводити такі події - культурні або спортивні - були дезавуйовані самим фактом успішного проведення чемпіонатів Європи, світу, конкурсу "Євробачення". Виходить, крити їм нічим. Ми і безпеку забезпечили, і якісний рівень проведення чемпіонатів. Та ще й перемоги там здобули в командному заліку. У деяких спортивних функціонерів в Росії і близьких до спорту політиків навіть істерика почалася від заздрості. Виступив там один з депутатів Думи, мовляв "треба закінчувати з проведенням міжнародних змагань в Україні". Я їм публічно відповів через ЗМІ: не заздріть, ми тільки починаємо, тому що ми нормальна, цивілізована, провідна європейська спортивна країна.
- Поговоримо тоді про змагання, які проводяться в Росії. Багато наших спортсменів туди їдуть, деякі - відмовляються. Чи існують якісь рекомендації Міністерства з цього приводу?
- Так звичайно. Вони полягають в тому, що якщо це офіційне змагання, внесене в міжнародні календарі і проводиться міжнародними федераціями, - ми туди їдемо. Тому що якщо ти туди не їздиш, ти випадаєш з системи міжнародного спорту. Ти - ізгой.
Інша справа - комерційні змагання. В цьому випадку міністерство виступає категорично проти участі наших спортсменів. І рекомендація чітка: не їздити.
- І що, до ваших рекомендацій завжди прислухаються?
- Переважна більшість спортсменів ці рекомендації виконує.
- Санкції до порушників застосовуються?
- Періодично ми просто можемо виключити спортсмена з національної збірної. Незалежно від спортивних результатів за грубе порушення відповідних наказів і нормативних актів міністерства.
- Конкретні випадки привести можете?
- Масових випадків не було, хіба що поодинокі. І стосувалися вони, перш за все, проведення навчально-тренувальних зборів (УТС). Ось з приводу навчально-тренувальних зборів в Росії є наказ міністра: ми на УТС в Росію не їздимо. Ми не платимо країні-агресору за підготовку наших спортсменів.
- Відповідно, якщо раніше наші біатлоністки, траплялося, тренувалися в Росії, то тепер цього немає?
- Так, до 2013 року іноді тренувалися - скажімо, в Тюмені. У 2014 році ми разом з президентом Федерації біатлону України Володимир Бринзаком зустрілися, обговорили це питання з точки зору військової агресії Росії проти нашої країни і потім зробили дві речі.
- Які?
- Чому наші не могли тренуватися, наприклад, в Норвегії? Тому що це країна шенгенської зони. Їм півроку "капало" 90 днів - і їх потім не пускали до Європи. Але я зустрівся з послом Норвегії, і ми домовилися, що їм зроблять національну візу.
І, по-друге, наші тренери знайшли варіант для проведення тренувальних зборів в Канаді.
- А як бути з Чемпіонатом світу з футболу-2018 в Росії? Так, ситуація у відбірковій групі у нашої збірної - нелегка. Але якщо ми все ж вийдемо у фінальну частину, як вважаєте, чи варто нам туди їхати?
- Давайте розділимо позицію міністра і громадянина. Міністр не може втручатися в справи національних федерацій. Тому, перш за все, це буде рішення національної федерації, всієї команди. Хоча, звичайно, було б правильно, щоб воно було погоджено з усіма державними органами. У тому числі і з Міністерством молоді та спорту.
- А ваша громадянська позиція?
- Як громадянин України я вважаю, що коли Росія веде агресію проти моєї країни, грубо порушуючи всі можливі норми міжнародного права, то легітимізувати її місце в міжнародному спорті за допомогою проведення чемпіонату світу - неприпустимо. Крім того, я вважаю, що Росія виграла право на проведення цього чемпіонату корупційним шляхом. І цьому є купа доказів. На мою думку, Росія не варта проводити чемпіонат світу з футболу.
- Знову-таки припустимо, що наша команда потрапила до фінальної частини Чемпіонату світу з футболу. Хто буде приймати остаточне рішення щодо того, чи поїде наша збірна в Росію?
- Федерація футболу. Але, думаю, вона буде радитися з органами державної влади.
- З ким саме?
- З Президентом, прем"єром, Верховною Радою.
- З Верховною Радою? Ви не жартуйте?
- Ну, а чому б не прийти до профільного комітету Верховної Ради викласти свою позицію? А я б ще порадився з мільйонами вболівальників по всій країні.
- Ой, ні, мабуть, не треба. Ми, звичайно, не Бразилія, де кожна домогосподарка знає, який голкіпер повинен стояти у воротах улюбленої команди. Але вболівальники у нас теж розбираються буквально у всьому.
- Так, в політиці і спорті розбираються всі.
- Від проблеми поїздок наших спортсменів на змагання в Росію давайте перейдемо до проблеми участі російських спортсменів в змаганнях на території України. Згадати хоча б недавній резонансний випадок із забороною на участь в чемпіонаті Європи з боксу (місто Харків) російському боксеру Кушіташвілі ...
- Спорт - окремо, виконання законів України - окремо. І пріоритет віддається виконанню законів України. З"їздив до Криму, порушив законодавство України - вибач, ми тебе на територію України не пустимо. З іншого боку, ті, хто не порушував наші закони - спокійно брали участь в чемпіонатах Європи зі стрибків у воду і боксу, які проходили в Києві і Харкові.
- Ще є якісь варіанти, при яких російського спортсмена можуть не допустити до участі в змаганнях на території України?
- Ну, якщо людина відкрито виступає проти територіальної цілісності України, його теж можуть не впустити в нашу країну.
- А хто приймає рішення про це?
- СБУ подає відповідні списки державну прикордонну службу.
- Ви якимось чином подаєте свої рекомендації?
- Якщо у нас є відомості про те, що такий-то спортсмен був на зборах в Криму і нелегально перетнув кордон України, ми, звичайно, ділимося такою інформацією з компетентними органами.
В цілому, неважливо артист ти з Росії або спортсмен. Ми так і будемо діяти далі спільно з СБУ та Держприкордонслужби. Треба привчати поважати наше законодавство, територіальну цілісність і незалежність України.
- Великий резонанс викликала історія футбольного арбітра Анатолія Жабченко. Такі випадки непоодинокі?
- Бувають. Ми це вирішуємо або по каналах федерацій. Або інформуємо СБУ. Або воно нас інформує - і таке буває. Якщо у них є дані про те, що хтось взяв участь в змаганнях на території "ЛНР-ДНР", ми по таким людям приймаємо жорсткі рішення.
- Які саме?
- Просто виключаємо цих людей зі складу національної збірної. Або з тренерського складу. Тут компромісу для мене бути не може.
- Перейдемо до зимових Олімпійських ігор. До їх проведення залишилося всього півроку. А ще рік тому в інтерв"ю для "Цензор.НЕТ" ви гранично прагматично сказали: "Левову частку фінансової підтримки держави отримають ті види спорту, за якими Україна має медальні перспективи". Тоді ви назвали два таких види спорту: біатлон і фристайл. Скажіть, за минулий рік щось змінилося?
- Якщо говорити про перспективи отримання медалей, на Олімпійських іграх в Пхенчхан, то це, природно, перш за все, біатлон. Державне фінансування цього виду спорту на 2017 рік становить майже 58 млн гривень.
- Скільки відсотків це складе по відношенню до загальної суми, виділеної на підготовку до зимових Олімпійських ігор?
- Ну, дивіться, наступний у списку - фрістайл - отримає 10 млн. Хокей, з урахуванням проведення чемпіонату світу, - 10 млн, фігурне катання - 5: там у нас все-таки непогана школа, їх потрібно підтримувати.
- А як же інші види спорту? Жорстко ви розставили пріоритети ...
- Ну, хлопці, якщо ми хочемо отримати медалі - значить, вибачте, ми повинні чітко розставляти пріоритети.
- Тобто ви виходите з того, що якщо "розмазувати" фінансування ніби масло по бутерброду, рівним шаром ...
- ... То нічого не буде.
І зараз я прийняв рішення, яке особисто для мене загрожує складнощами.
- Про що ви?
- Я дав завдання підготувати проект державної програми розвитку пріоритетних видів спорту в Україні.
- Складно буде через те, що всі скажуть: "Чому ви забули наш вид спорту"?
- Абсолютно вірно. Упевнений, що до мене прийдуть, один за іншим, 20-30 народних депутатів ...
- ... багато з яких - глави федерацій різних видів спорту ...
- Так. Я вам чесно скажу, що налаштований витримати цей тиск. До слова, чітка пріоритетність у розвитку видів спорту - не ноу-хау. Таким же шляхом уже багато років йде Великобританія. Це дозволило їм в підсумку домогтися величезного успіху на літній Олімпіаді в Ріо, завоювати 2-е командне місце. Наприклад, під Токіо-2020 у них відчутну підтримку держави отримує всього 16 пріоритетних олімпійських видів спорту і стільки ж паралімпійських.
- Ви говорите, що на вас тиснуть. А хто тисне більше всіх?
- Поки ніхто не тисне. Ми ж говоримо тільки про проект. Його ще не існує в природі. І якщо я вам зараз розповім, хто почне тиснути, мені буде ще складніше.
- Що, прибіжать вже через годину після опублікування інтерв"ю?
- Так. Так що давайте теж мені тут допомагайте. Думаю, що і ви зацікавлені в тому, щоб ми розвивалися.
- Окрема тема в спектрі олімпійських проблем - допінг. Відомо, наприклад, що велика практика його застосування відгукнулася для Росії. Як йдуть справи з допінг-пробами у нас?
- Ми взяли на себе зобов"язання надати 800 проб в міжнародні акредитовані Всесвітнім антидопінговим агентством (ВАДА) лабораторії. Я дивився дані за травень, там вже було близько 400 проб. Тобто піврічний графік на той час був уже виконаний.
- І як результати? Неприємні випадки були?
- Є неприємні, є приємні. Рішенням Міжнародної легкоатлетічнеской асоціації на 8 років дискваліфікована Наталя Лупу (біг на 800 м). Заборонений препарат виявили у неї в межсоревновательний період в 2016-м. На 4 роки дискваліфікована Людмила Оляновская (спортивна ходьба).
- Пам"ятається, допінг знайшли у нашого біатлоніста Седнєва ...
- Так, проба, яку взяли у Сергія поза змаганнями була позитивною. Сергій після цього завершив кар"єру. Зате по Абрамовоій вони вибачилися. І тепер Ольга знову в обоймі, член Олімпійської збірної.
Зазначу, що випадки з допінгом у нас поодинокі. Ми, на відміну Росії, не будуємо державну систему застосування та покривання допінгу, а навпаки жорстко з ним боремося. Ви здивуєтеся, у багатьох більш заможних європейських країн за рік набігає більше зафіксованих позитивних допінг-проб, ніж у нас.
- А за що вибачилися?
- З"ясувалося, що мельдоній виводиться з організму набагато довше, ніж вони припускали.
- Нового антидопінгового обладнання міністерство не купувало?
- Обладнання треба купувати, але не робити це самоціллю. З однієї простої причини: давайте чесно говорити, що в області допінгу рівень довіри до України та країн Східної Європи не дуже високий. І це буде відбиватися на ставленні до результатів наших лабораторій. І найближчим часом навіть при наявності найсучаснішої лабораторії надання акредитації нам не загрожує. До того ж, як пояснили експерти, ми можемо просто не встигнути за прогресом в цій сфері. Купиш сьогодні дороге обладнання, витратиш мільйони доларів державних коштів - а завтра воно вже застаріє. Зараз ми чітко виконуємо рекомендації WADA і максимально концентруємося на профілактичної, освітньої роботі з тренерами та спортсменами з приводу неприпустимості застосування допінгу.
- А ви посилили міру покарання для тих спортсменів і тренерів, яких ловлять на допінгу?
- По-перше, є кодекс WADA від 2015 року, ми його довели до відома всіх спортсменів, передали його в усі федерації. Вони "кров"ю підписалися", що ці правила будуть виконувати, такий пункт є в контракті з кожним спортсменом штатної збірної. Далі: ми створили відповідні антидопінгові комісії в федераціях, взяли нове антидопінгове законодавство. І найголовніше: найближчим часом я внесу відповідний проект постанови уряду, за яким ми будемо відбирати державні призові у тих людей, які їх незаслужено отримали.
- Будете, значить, карати гривнею. А хіба це дієва міра? Адже якщо спортсмен розуміє, що без допінгу він взагалі не має шансів взяти медаль і отримати призові - чим вони ризикує?
- Ні, вони зараз повинні думати по-іншому, не думати, що можна обдурити державу, всіх нас як платників податків. Виявлення допінгу буде приводити до невідворотного покарання - як спортсмена, так і його тренера.
- Дуже часто це фактично ставить хрест на спортивній кар"єрі ...
- Абсолютно вірно. Такі тенденції світового спорту. І така жорстка політика Міністерства молоді і спорту і особисто міністра.
- Давайте перемкнемося на літній олімпійський цикл. У програму ОІ ввели баскетбол 3/3 - і тут раптово з"ясувалося, що у нас в цьому виді спорту є успіхи, і серйозні: жінки взяли медалі на чемпіонаті світу, чоловіки - на чемпіонаті Європи. Гроші на цьому напрямку виділяти будете?
- Баскетбол і так зараз не ображений - там є новий енергійний президент федерації Михайло Бродський, який вміє вибивати гроші (сміється, - ред.) І на баскетбол в цьому році виділено достатньо: 30 мільйонів. Але вони також активно залучають спонсорські кошти, розкручують баскетбол через соцмережі, різні конкурси, інші активності, працюють з уболівальниками, роблять баскетбол цікавим. Люди почали більше ходити на матчі.
- А на інші види спорту? Хто в лідерах по фінансуванню?
- Легка атлетика - 36 мільйонів, боротьба (вільна, греко-римська, чоловіки і жінки) - 36, стрибки в воду - 26, бокс - 15 (але це без урахування чемпіонату світу). До того ж, на бокс ми додатково виділяємо ще 6 мільйонів.
- На які види спорту в річному олімпійському циклі ви розраховуєте як на медальні?
- Ми виділили пріоритетні види спорту, ви можете з їх списком ознайомитися в наказі міністра.
- Ну, а коротко?
- Боротьба, художня гімнастика, стрибки у воду, веслування, кульова стрільба, синхронне плавання, спортивна гімнастика, легка атлетика, бокс, фехтування та ін. Вони все на слуху, у нас там хороші, багаторічні традиції, я ж нічого не вигадую!
- Як ситуація з базою Олімпійського резерву в Конча-Заспі? Від спортсменів доводилося чути: там намагаються зробити що можуть, але дуже вже старенька база, потрібно її ремонтувати. На це гроші будуть виділені?
- Поки що таких грошей немає. Є гроші лише на проект реконструкції Конча-Заспи. Проблема ось у чому: попередній директор, олімпійський чемпіон Вадим Гутцайт, йде. Він виграв конкурс і переходить в КМДА, керувати управлінням спорту. А нового директора поки немає - і всі плани підвисають. Люди, які знають нюанси державної служби, розуміють, що це довгий процес: спецперевірка, людина перебуває в підвішеному стані вже 2,5 місяці. Оголосити конкурс на нового директора ми теж не можемо. Всі "зависло". Чесно кажу: мені там потрібен молодий енергійний професіонал, який бачив би, як розвивати цю базу. Я вдячний Вадиму Гутцайту за роботу і те, що він всіляко утримував базу на певному рівні. Але в нинішньому її стані вона дійсно морально застаріла: її потрібно відчутно реконструювати відповідно до сучасних стандартів.
- Я зараз висловлюся з цинізмом людини, що пише про політику. А Володимир Борисович Гройсман не хоче пропіаритися на базі в Конча-Заспі? Виділити якісь гроші, приїхати, покрасуватися перед камерами ...
- Володимир Гройсман був на цій базі; ми з ним обговорювали питання реконструкції. Я думаю, в будь-якому випадку він буде допомагати.
- І давно він там був?
- Перед Олімпійськими іграми, у нас було засідання оргкомітету.
- Ну, це вже давно ...
- Та ні. Ви що, думаєте, що прем"єр-міністр кожен день повинен туди їздити? Він і так нам дуже сильно допоміг з питань тарифних розрядів для тренерів ДЮСШ, з підвищенням премій КМУ для тренерів, з виділенням 10% коштів ДФРР на спортивну інфраструктуру.
Джерело: https://censor.net.ua/r448946
