_pictogram.svg.png)
Кількома тижнями раніше, в Донецьку, 20,52 с подарували Сергієві Смелику норматив «А» з бігу на 200 метрів, а разом з ним особистий рекорд і право участі в чемпіонаті світу з легкої атлетики. 16 серпня в Москві ці ж секунди вивели його в півфінал, де він покращив свій результат – 20.42 с.
Для того, щоб побігти в фіналі, цього результату, щоправда, не вистачило, але Смелик може бути собою задоволеним. Тим більше попереду у нього і його товаришів по команді естафета 4х100 метрів.
«Встановити особистий рекорд у півфіналі чемпіонату світу, в такій компанії – це чудовий результат і великий плюс для українського спринту. Зранку відчував, що є невеличкий запас. Дуже хотілося потрапити в фінал, але суперники дуже сильні і мені ще трішки не вистачило. Але ще є час, щоб тренуватися і надалі вже виступати в вирішальному забігу.
У Москві ставку робимо, звичайно, на естафету. У нас непогана команда, хотілось би поліпшити результат. У мене вже трішечки покращився час на 200-метрівці. Звичайно, не все залежить від мене, але ми всі тренувалися. У нас був збір у Кремінній, прилетіли в Москву 14 серпня. Не було сенсу тут бути раніше.
На естафету в складі нашої команди готувався запасний атлет, це Еміль Ібрагімов. Ми його вчили передавати паличку, він вперше з нами. У нас спринт, тут все може статися, і така людина потрібна. На щастя, я пробіг два види без травм і в повній бойовій готовності. Поки що в команді все добре. І якщо так буде надалі, то все має залишитися без змін, у тому числі в питанні розстановки по етапам.
Щоб потрапити в команду, потрібно багато працювати. Ми провели кілька зборів, поступово звикали один до одного і зрештою вималювався склад, в якому ви й виграли Універсіаду – Руслан Перестюк, я, Ігор Бодров і Віталій Корж».
