_pictogram.svg.png)
Смелик став чемпіоном України з часом 20,52 секунди. А після виступу дав невеличкий коментар для сайту ФЛАУ.
- У півфіналі був, м’яко кажучи, непоганий вітерець. А от у фіналі зорі не склалися. Його не було взагалі – 0,0 метрів на секунду. Був би хоч невеличкий вітерець, хоч плюс один – і можна було б розраховувати на норматив. Попереду у мене чемпіонат Асоціації Балканських легкоатлетичних федерацій, спробую там себе реалізувати.
Минулого року на чемпіонаті Європи у Берліні ви говорили про те, що шкодуєте про відмову від виступу на 100 метрах, оскільки це могло б вам допомогти розбігтися і на 200 показати вже зовсім інший результат. Не думали у Луцьку подолати стометрівку? Можливо, тоді і норматив було б легше виконати?
Ні. Ми цілеспрямовано готувалися і налаштовувалися на 200 метрів. Після командного чемпіонату Європи м"язи були в хорошому тонусі, стан був хороший. Але десь трішки не вистачило вдачі, десь сил.
Не вистачає поки що і чоловічій естафетній команді 4х100 метрів...
Так, ми поки що поза межами топ-16, які братимуть участь у чемпіонаті світу. Команда у нас непогана. Не розумію, чому не вдалося на командному чемпіонаті Європи показати гідний результат. Адже на початку сезону на Всесвітніх естафетах ІААФ у Йокогамі ми показали пристойний результат. Я сподівався, що на командному чемпіонаті України відберуться сильні хлопці, і з усіма найшвидшими на даний момент, ми зобов"язані були додавати. Ніби і передачі були злагодженими, але, певно, десь недопрацювали.
У мене, Ігоря Бодрова і Саші Соколова досвід є. Ми підтягуємо молодих, навчаємо їх. У нас був збір перед змаганнями. Ми потренували передачі. І вони були непоганими, хоч і не на сто відсотків гладкими. Проте я не можу сказати, що тут у нас є колосальний запас. Це десята секунди. Бігти потрібно... Бігти потрібно швидко.
Попереду у вас лише чемпіонат ABAF чи будуть й інші турніри, де буде шанс виконати норматив?
Точно буде лише чемпіонат Балканських федерацій. Щодо комерційних турнірів, то поки що чекаю на запрошення. Їх було багато на початку сезону, але я відмовлявся. Сезон був насиченим і «розкиданим». Я починав стартувати зі ста метрів, потім потрібно було перелаштуватися на 200. Ніби і вдалося, але, як часто буває, трішки не вистачило часу. Спробуємо ще розкачатися до чемпіонату ABAF.
Якщо будуть пропозиції щодо участі і в інших змаганнях, то погоджуватимуся. Потрібно намагатися виконати норматив. Якщо ж не вдасться... Не хочеться їхати на чемпіонат світу, щоб показувати там 20,70. Воно того не варте. Після таких результатів тільки засмучуєшся, руки опускаються. Тому якщо не потраплю... Наступного року будуть Олімпійські ігри, і підготовка буде вестися безпосередньо під них. Цього року у травні ми мали бути максимально готові до Всесвітніх естафет ІААФ, за місяць – до Європейських ігор у Мінську, ще місяць – і мені потрібно перелаштуватися на 200 метрів і гарно пробігти. Насправді, це не так просто. Якби організм був таким, як автомобіль, коли ти перемкнув передачу і їдеш... Людям же потрібно, щоб відбулася адаптація.
