_pictogram.svg.png)
Продовження інтерв’ю с президентом ФЛАУ Ігорем Гоцулом, в якому він відповідає на запитання, пов’язані з останніми публікаціями та заявами окремих осіб (початок - за ЦИМ посиланням).
- В чому полягає ваш конфлікт з керівником «Укрспортзабезпечення» Тарасом Сирицею?
- У мене не має конфлікту з керівником Укрспортзабезпечення. Це у нього є конфлікт зі мною. Я маю власну позицію, яку частково виклав на початку нашої розмови. «Укрспортзабезпечення» в тому вигляді, в якому існує зараз – це рудимент «совка». Це годівниця для корупціонерів, елемент приниження спортсменів та тренерів. В такому вигляді вона має перестати існувати.
Другий момент. Ще два роки тому я виказав свою позицію Міністру, що Тарас Сириця, як керівник «Укрспортзабезпечення», не справляється зі своїми обов’язками. Чому я так думаю. По-перше, пан Сириця не знає, не любить і не розуміє спорт. І тому багато прийнятих ним рішень базуються на формальній логіці і не враховують специфіку та особливості спорту. А значить часто йдуть у розріз з інтересами спорту. По-друге Тарас Сириця – не менеджер. В нього не має досвіду керівництва, не відбувся він як менеджер і на своїй нинішній посаді. Не будучи ні фахівцем, ні менеджером, він часто підстраховується десятками папірців та рішень. Як наслідок – ми не рухаємося вперед, гальмується багато важливих речей і виникає багато проблем. Тепер ще й виявилося, що окрім того, що він не професіонал, він не порядна людиною. Тому ще не зумів визнати свої недоліки, і зараз намагається прикрити свій непрофесіоналізм уявною боротьбою з корупціонерами та розкрадачами.
Якщо, як стверджує пан Сириця, хтось на нього здійснював тиск і змушував щось робити, в нього задля вирішення цього питання була і залишається можливість звернутися до правоохоронних органів. Ми регулярно спостерігаємо у ЗМІ, що когось знімають прихованою камерою, когось беруть на хабарі. Тобто, правоохоронні органи працюють, є куди звернутися. І якби у нього дійсно було бажання боротися з корупціонерами, він вже давно міг би його реалізувати цивілізованими методами.
Минулого року було зірвано більше половини тендерів. Це означає, що не було закуплено інвентарю та обладнання, якого катастрофічно не вистачає спорту. Це відбулося через непрофесіоналізм пана Сириці, його байдужість і різноманітні шахрайські підходи до організації цього процесу.
Розповім одну історію. Нещодавно я змушений був все кинути й займатися кричущою проблемою – в одного з тренерів збірної України з одного з видів спорту з машини вкрали сумку з паспортами, документами та грошима спортсменів, які мали вирушати на міжнародні змагання. Ми зробили неможливе – буквально впродовж дня для всієї команди були виготовлені нові біометричні паспорти. Ми зв’язалися з великою кількістю людей в різних інстанціях. І величезне їм спасибі, що пішли нам на зустріч, розуміючи, як важливо для юних спортсменів виїхати на ці змагання і реалізувати, можливо єдиний шанс у житті. Спортсмени на змагання врешті решт поїхали, але залишилося відкритим питання з грошима, які вкрали з сумки разом з документами – це близько 20 тисяч доларів!!! На сьогодні ця відповідальність лежить на тренерові. Він має погасити нестачу.
Але чи можна було цього уникнути? Більше двох років тому я витратив велику кількість часу, провів декілька нарад, і сам Міністр молоді та спорту давав розпорядження Тарасу Сириці відмовитися від нецивілізованого підходу видачі готівки для відряджень на змагання, і організувати передачу коштів спортсменам та тренерам через цивілізовані інструменти – карткові рахунки. Це завдання, як і багато інших, Тарасом виконане не було. Навмисне чи ні – не знаю. Цим нехай займаються правоохоронні органи. Але саме на совісті Тараса Сириці зараз те, що цей тренер має тепер щось продати, задля внесення коштів в касу.
Більш того, на совісті Тараса Сириці ті ризики, яким щоденно піддаються десятки, сотні інших тренерів, які в прямому розумінні сумками отримують готівку, виїжджаючи у закордонні відрядження! Ми чи не єдина країна у світі, яка здійснює розрахунки таким чином. На нас дивляться як на дикунів, на представників відсталої країни. В цей же час ФЛАУ, яка працює в рамках експерименту, на кожного спортсмена та тренера відкрила картки. І не лише керівник делегації отримує необхідні кошти на картку, але й добові кожному спортсмену приходять персонально на картку. Ось приклад ефективності та неефективності однієї та іншої систем.
Ще один момент. Більше двох років тому Тарасу Сириці було дане доручення провести інвентаризацію всього інвентарю та обладнання, яке знаходиться в розпорядження «Укрспортзабезпечення». Це доручення й досі не виконане. І на сьогодні ми взагалі не володіємо інформацією, який спортивний інвентар є у власності держави, де він знаходиться і в якому стані. Тарас, чи навмисно, чи ні, не виконує це доручення. Проте він дуже принциповий щодо інвентарю та обладнання для легкої атлетики. Зараз він різними маніпулюваннями намагається змусити нас перевезти інвентар та обладнання з луцького стадіону «Авангард» на стадіон в Чернігові. А це означає, що буде повністю зірвано підготовку збірної України, проведення національних чемпіонатів, оскільки чернігівський стадіон має лише несертифіковану доріжку і не має жодного сектору. Ми там не можемо провести навіть чемпіонат водокачки. Але Тарасові на це наплювати. Його невгамовне бажання помсти, зробити на зло, заважає йому сприймати якісь доводи здорового глузду.
Підсумую: в мене не має конфлікту з Тарасом Сирицею. Але в мене є чітка позиція, що він зараз займає не своє місце, і подальше його перебування на цій посаді шкодить українському спорту.
- Чому на чемпіонаті світу з легкої атлетики в Бірмінгемі збірна України виступала в формі без національної символіки?
- Перше – спортсмени національної збірної є штатними співробітниками Державної установи «Укрспортзабезпечення». Відповідно до чинної в нашій країні нормативної бази, саме «Укрспортзабезпечення» зобов’язане забезпечувати спортсменів відповідною формою, яка, з точки зору закону, є їхнім спецодягом, тобто тим, що необхідно для виконання ними своїх функціональних зобов’язань. З року в рік в бюджеті виділяється коштів набагато менше, ніж потрібно для вирішення різних питань спортивної галузі. І, як я вже казав, Національний олімпійський комітет, низка провідних федерацій намагаються власними силами закрити ці прогалини. В тому числі і Федерація легкої атлетики України практично всі роки Незалежності України своїми силами забезпечувала екіпірування українських збірних з легкої атлетики. ФЛАУ робила це, розуміючи свою відповідальність перед нашим видом спорту, і не маючи ніяких з цього боку зобов’язань перед державними органами. Ні в договорі Федерації і Міністерства про надання ФЛАУ статусу національної, ні в Постанові Кабміну про проведення експерименту, ні в договорі про початок цього експерименту між Міністерством та ФЛАУ не має жодного слова про те, що обов’язком ФЛАУ є забезпечення формою.
Минулого року ми отримали повідомлення від нашого тодішнього партнера з екіпірування компанії Nike, що вона не має наміру продовжувати з нами співпрацю. Ми, як Федерація, опинилися через це в дуже складній ситуації, і почали термінові перемовини з низкою провідних компаній, що спеціалізуються на виробництві легкоатлетичного екіпірування. Паралельно ми звернулися до Мінмолодьспорту з проханням закупити екіпіровку для збірної, хоча б невелику кількість комплектів, щоб підстрахувати нас, поки ми будемо здійснювати пошук нового партнера і укладати контракт. Такі контракти дуже не просто укласти будь-якій федерації, і сьогодні у світі та Європі існує велика кількість сильних і впливових легкоатлетичних федерацій, які не мають спонсорського контракту і закуповують всю екіпіровку за гроші. Тим не менш ФЛАУ дуже наполегливо над цим працює, і нам вдалося вже дуже близько підійти до підписання контракту з однією з провідних компаній-виробником спортивної екіпіровки.
Що стосується нашого прохання Міністерству закупити екіпіровку для легкоатлетичних збірних, то Міністерство, зрозуміло, доручило це «Укрспортзабезпеченню». «Укрспортзабезпечення» самостійно і шахрайським способом змінило вимоги, які були виписані Федерацією, і закупило форму, яка абсолютно не відповідала легкоатлетичним стандартам! Більш того, кількість закупленої форми аж ніяк не відповідає потребам легкої атлетики. Нам необхідно щонайменше 450 комплектів на рік, тоді як «Укрспортзабезпечення» закупило 157 комплектів.
За фактом закупівлі цієї форми виник скандал. Державний тренер та ФЛАУ зверталися до Мінмолодьспорту з приводу того, що закуплено форму, яка абсолютно не відповідає вимогам. Державний тренер України з легкої атлетики В’ячеслав Тиртишник зустрічався вже після завершення тендеру з його переможцем, представником компанії Lotto. І ми вдячні цій компанії, яка, розуміючи всю абсурдність, складність та несправедливість ситуації, пішла нам на зустріч і погодилася надати форму, яку хоч якось можна було використовувати. Її ми й використовували останнім часом для неголовних змагань – наприклад, за участю юнацьких команд. Але ми точно не могли її видати нашим провідним атлетам на чемпіонат світу. Бо її параметри просто не дотягували до рівня головного старту сезону. Ми розглядали різні варіанти екіпірування команди. І компанія, з якою ми вели перемовини про спонсорство, виказала готовність поставити екіпірування для чемпіонату ще до підписання нами контракту. Ми з вдячністю прийняли цю пропозицію з декількох причин. Перше – ми прагнемо підписати контракт на декілька років, це було б важливо для українських легкоатлетів. І будь-які дії, які наближають нас до цього і породжують додаткову довіру між нами та компанією, ми розглядали як позитив. Другий момент – це якісна форма, яка підходила нашим спортсменам. Третє – спортсмени мали можливість випробувати в бойових умовах цю форму і виказати свої побажання до виробника, щоб вони були максимально враховані при укладанні контракту.
Оскільки форму для українських легкоатлетів компанія-виробник привезла безпосередньо на чемпіонат світу, ми не мали достатньо часу, щоб узгодити з нею нанесення будь-яких позначень, в тому числі і національної символіки. Робити що-небудь без отримання такої згоди, означало жорстко порушувати етику наших стосунків, і взагалі ставило під загрозу підписання контракту. Пізніше ми отримали дозвіл щодо нанесення української символіки, і вже у Валенсії на чемпіонаті світу з півмарафону українські легкоатлети виступали в цій же формі, але з символікою України. Ми припускаємо, що така сама ситуація у нас буде і в Китаї на командному чемпіонаті світу зі спортивної ходьби – там ми також будемо виступати в «тимчасовій» формі з українською символікою. І паралельно з цим активно працюємо над підписанням контаркту і отриманням вже повноцінної екіпіровки для нашої збірної.
Тепер що стосується безпосередньо скандалу. Він абсолютно штучний, ініційований Віктором Шлінчаком, який для цього використав своє видання з порушенням принципів журналістської етики. Він же звертався з гнівними листами до Прем’єра, Президента, Народних депутатів тощо. Скандал цей має на меті не більше, як зведення рахунків. Насправді українська команда завжди гідно представляла нашу країну, порівняння з Росією абсолютно не коректні. І причина скандалу – спроба зведення рахунків з одного боку і не професіональні дії роботодавця спортсменів, який не забезпечив їх тим, чим має забезпечити за законом, з іншого.
- Чи правда, що щодо вас ініційовані перевірки НАБУ та генпрокуратурою?
- Це абсолютна правда, і це дуже добре. Мене, як громадянина, це радує і я це усіляко вітаю. Сьогодні жоден чиновник в нашій країні не відчуває себе безконтрольним, безкарним. Кожна людина, яка приходить на державну службу і посідає на ній відповідальну посаду, має розуміти, що часи безконтрольності, безкарності закінчилися, і існують органи, які покликані слідкувати за дотриманням чиновниками українського законодавства і всіх його складових, включаючи антикорупційні.
Але в той же час потрібно розрізняти перевірки, розслідування та визнання людини винною чи ні. Це не синоніми. Якщо в генеральну прокуратуру звернеться будь-який громадянин України з заявою, що такий-то чиновник є корупціонером і чинить протиправні дії, то генеральна прокуратура зобов’язана перевірити цю заяву. Якщо відповідна заява надійде до НАБУ, то НАБУ має це перевірити. Такі перевірки здійснюються щодо різних чиновників, в тому числі й щодо мене. Це постійний процес, і він нормальний, правильний, цивілізований. В той же час щодо мене не існує жодного рішення, в якому я визнаний винним в якому б то не було порушенні закону.
- Чи вдалося вам щось змінити в принципах роботи Міністерства молоді та спорту України?
- Я з гордістю можу сказати, що так. Це ще далеко не те, щоб я хотів бачити. Але є зміни, які можна назвати очевидними, і якими можна пишатися. Ще декілька років тому слово «федерація» в Міністерстві часто використовувалося, як лайливе. В більшості випадків федерації з видів спорту не розглядалися як повноправний чи повноцінний партнер Міністерства з розвитку того чи іншого виду спорту. Сьогодні риторика докорінно змінилася. Ми все більше говоримо про те, що саме федерація відповідає за розвиток свого виду спорту. Ми все частіше і більше говоримо про місце і роль федерації в спортивній ієрархії. І не лише говоримо, але й робимо. Сьогодні більшість рішень в Міністерстві приймається виключно за представленнями федерацій. На відміну від минулих років, лише на основі представлення федерацій формується календар спортивних заходів, відбувається призначення головних та старших тренерів збірних.
Наступний момент – сам факт, що експеримент з делегування повноважень відбувся, є також великим проривом. Я маю сказати, що він відбувся в першу чергу тому, що відповідну волю і розуміння необхідності цього проявив і Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов, і Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Але без зайвої скромності маю сказати, що і моя доля участі в цьому є.
Ще один важливий момент, який з’явився в діяльності Міністерства – формула з розподілу коштів між видами спорту. Раніш вона була закритою, засекреченою, і базувалася на декількох, зрозумілих лише чиновникам Мінмолодьспорту критеріях. Сьогодні це достатньо відкритий процес з участю громадськості. І кожна федерація може побачити, які і за що були нараховані їй бали, перевірити. Тобто цей процес став більш об’єктивним та відкритим. Задля справедливості треба сказати, що його ще потрібно доопрацювати, зробити ще більш відкритим. Але вже зараз можна сказати, що це був великий прорив.
Також я був серед тих, хто пропонував систему об’єднання місцевого та державного бюджетів щодо реконструкції та будівництва спортивної інфраструктури. Врешті решт ця ідея реалізована через Державний Фонд регіонального розвитку. Минулого року на ці цілі було виділено близько 300 млн. грн., цього року – близько 600 млн. І якщо ми зуміємо втримати цю позицію впродовж хоча б п’яти років, матимемо в нашій країні принципово іншу ситуацію зі спортивною інфраструктурою...
... Третя частина інтерв’ю з Ігорем Гоцулом – незабаром.
